ТАЛАЛА́ЄВСЬКИЙ Матвій (Мотл) Аронович (псевдоніми: Матвій Мохнач, Вл. Чайка та ін.; 28. 12. 1908, с. Мохначка Сквирського пов. Київської губ., нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 22. 09. 1978, Київ) — поет, прозаїк, драматург, пере­кладач. Народився у багатодітній селянській родині. У роки воєн­них дій 1918–20 сімʼя Т. пере­їхала до Києва. Спочатку Т. торгував на міських вулицях цигарками вроз­дріб, а 1923 почав працювати під­май­стром карамельного цеху Київської кондитерської фабрики. 1927 вступив на робітфак єврейського Педагогічного технікуму, 1932 продовжив на­вча­н­ня в Київському ін­ституті профосвіти, після закінче­н­ня якого очолив літературну частину Київського театру робітничої молоді (згодом Театр юного глядача). Під час 2-ї світової війни — кореспондент щоден­ної фронтової газети «Сталинское знамя». Мав бо­йові нагороди. У післявоєн­ні роки продовжив працювати у Театрі юного глядача. 15 листопада 1951 заарештований, за звинуваче­н­ням в антидержавній діяльності засуджений до 10-ти р. по­збавле­н­ня волі у трудово-виправних таборах суворого режиму, покара­н­ня від­бував у с-щі Кенгур (Казах­стан). 10 листопада 1954, після смерті Й. Сталіна, Т. реабілітували й він повернувся до Києва, де продовжив очолювати літературну частину Театру юного глядача. Писав вірші мовою їдиш та українською. Крім невід­ʼємних від радянської літератури ідеологічних мотивів, поезіям Т. властиві ліризм, мажорність, проста, але яскрава образність, неу­складненість художніх засобів. У різні роки його вірші пере­кладали М. Рильський, В. Сосюра, М. Бажан, Б. Олійник, М. Стельмах, І. Драч, В. Коротич, С. Тельнюк та ін. До 60-річчя від дня народже­н­ня поета А. Малишко присвятив книгу своїх пере­кладів віршів Т. «Зелені вруна» (К., 1968). Творчий доробок письмен­ника досить великий. Автор роману-дилогії «Пере­весла» (1975), роману-хроніки «Книга матері» (1979), книг документальних повістей та оповідань «Боевые дни железнодорожников одного узла» (1941, у спів­авторстві з Ф. Зубицькою), «Ра­зведка боем» (1941, у спів­авторстві із З. Кацом); збірок драматичних творів «Пʼєси» (1958), «Серце матері» (1962), «Пʼєси-казки» (1968), «Всеукраїнський староста» (1969), «Казка про щастя» (1975). Його перу належить 14 збірок поезій мовою їдиш, серед яких — «Вулички й вулиці», «На під­несен­ні», «Від щирого серця», «На варті», «На моїй Україні», «Любов», «По-солдатськи». Російською мовою ви­йшли збірки «Сталин­градские стихи» (1943), «Легенда» (1946), «Солдат и знамя» (1947; усі — у спів­авторстві із З. Кацом), «Солнечная осень» (1964), «Зеленые всходы» (1973), «Влюблен­ный в жизнь» (1978). У пере­кладі українською мовою на­друковані книги віршів «Весняна присяга» (1935), «Від щирого серця» (1938), «Твої сини» (1949), «Поезії» (1956), «Черешневий за­спів» (1972), «Перед­чу­т­тя весни» (1977; усі — Київ). Пере­кладав їдишомовні твори українською та російською мовами, а також україномовні (Б. Олійника, М. Cингаївського) — мовою їдиш.