Дербілова Олена Анатоліївна
ДЕРБІ́ЛОВА Олена Анатоліївна (02. 01. 1957, с. Ярошик Генічеського р-ну Херсонської обл.) — графік. Дружина Анатолія, мати Антона Дербілових. Закінчила Харківський художньо-промисловий інститут (1982; викл. І. Криворучко, В. Побєдін, М. Шапошников), де й викладала 1999–2006 (нині академія дизайну та мистецтв) на кафедрі графічного дизайну. 1982–83 працювала графіком-дизайнером у Запоріжжі; 1983–88 — викладачем училища мистецтв у м. Набережні Челни; 1986–93 — художником-оформлювачем у видавництві «Таткнигоиздат» (м. Казань; проілюструвала книги «Провинциальные анекдоты» А. Вампілова, 1987 (на татарській мові), «Орловское кольцо» (1988) та «С любовью и нежностью» (2010) М. Алешкова). Співпрацювала з видавництвами «Пермська книга» (м. Перм; ілюстрації до поетичних збірників «Зеленое чудо», 1991; «Ариетки Пьеро» О. Вертинського, 1995; обидва — мініатюрні видання; усі — РФ), «Книга» (оформлення рукописного видання «Сказание некого старца о пользе книжного чтения», Москва, 1992), з науково-педагогічним журналом «Новий колегіум» (Харків). Основні галузі — книжкова та станкова графіка. Для робіт Д. характерний синтез рукописних і друкованих шрифтів, що вирізняється оригінальністю й високою культурою виконання, та використання каліграфії, у якій мисткиня пластично поєднує образи словʼянської писемності з елементами власного почерку. Оздобленню художниця надає декоративної пишності, строгості, національного колориту. Оформила книги в харківських видавництвах «Парітет», «Фоліо», «Ксилон», «Консум», «Око», зокрема «Марина Цветаева. Поэзия», «Омар Хаям», «Сергей Есенин», «Анна Ахматова» (усі — 2008), а також каліграфією комплект фотолистівок «Соловецкий монастырь на русском севере» (1991, Італія). Укладачка й дизайнерка книги «Дар шрифта» (Х., 2003). Авторка книг «Небеса без края» (2008), «Имя» (2009; обидві — Харків), «Скульптори Дербиловы» (В., 2023). Організаторка міжнародної виставки «Каліграфія» у Харкові (2013). Учасниця міських, всеукраїнських мистецьких виставок від 1983. Персональні — у Харкові (2010, 2017, 2018, 2024, 2025 — дві експозиції), Запоріжжі (2018). Деякі роботи Д. зберігають у Музеї Срібного віку в Єлабузі (Татарстан, РФ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- офорт «Площа Поезії. Харків» (1980); акварелі — «Квіти і порцеляна» (1985), «Автопортрет» (1987, 2010), «Киця Фаншета», «Морозний день», «Спогади» (усі — 1989), «Яблучний Спас» (1999); ліногравюра «Муза Харкова» (1987); натюрморти — «Скрипка, що спить» (1999), «Мушля з Одеси» (2000); серії — «Арабатська стрілка», «Берсут» (обидві — 1980-і рр., етюди), «Натюрморти» (1980–2010), «Квіти» (1997–2005), «Окрилення (за крилатими словами М. Цвєтаєвої)» (2012, каліграфія, 20 листів).







