БОЯРЧУ́К Петро Оксенті­йович (07. 05. 1947, с. Одеради Олицького, нині Луцького р-ну Волинської обл. — 27. 12. 2013, м. Горохів, нині Луцького р-ну) — прозаїк. Член НСПУ (2000). Лауреат конкурсу Фонду Воляників—Швабінських (США, 2004), премії імені А. Кримського (2005). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1972). Працював у редакціях ківерцівської (1967–74) та маневицької (1974–79) ра­йон­них газет, від 1979 — вла­скор волинської обласної газети «Радянська Волинь» (згодом «Волинь-нова»). Оповіда­н­ня Б. друкували в альманасі «Світязь». Літературні та публіцистичні твори автора від­значаються високим художнім рівнем, образністю і простотою мови, спрямовані на роз­кри­т­тя неві­домих та малові­домих сторінок історії України 20 ст. (зокрема, національно-визвольних змагань 1940–50-х рр., героїзму й жертовності УПА), виховують український патріотизм, надихають вірою в пере­могу правди і справедливості, у невмирущість по­двигу в імʼя незалежної української держави.