ТАЛЄ́ЄВ Олександр Матві­йович (18. 02. 1924, м. Єлисавет­град, нині Кропивницький — 04. 04. 2006, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — живописець, графік. Член НСХУ (1962). Заслужений художник України (2004). У 1942 примусово вивезений до Німеч­чини; був вʼязнем фашистського концтабору, звідки зміг утекти; згодом служив у радянській армії. Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Казанське художнє училище (РФ, 1949; викл. В. Сперанський). Від 1951 — у Дні­пропетровську. Працював у галузях монументального та станкового (натюрморт, пейзаж) живопису, станкової та книжкової графіки. Від 1960-х рр. спів­працював із видавництвом «Веселка». Про­ілюстрував книги «Проліски не бояться холоду» М. Фідчунової (Дн., 1960), «На пів­дні» Ф. Залати (К., 1969), «На день добрий» Ю. Федьковича (1980; 10 листів кольорових ілюстрацій). Автор монументально-декоративних панно «Від­починок» у Палаці культури шахти № 2, Західний Донбас (1970), «Дитинство, праця, пісня» в с-щі Просяна (Дні­пропетровська обл., 1978), «Казки» в Палаці культури «Шин­ник» в Дні­пропетровську (1984). Створював жанрові картини, на яких зображував дітей («Пастушок», 1980; «Юні рибалки», 1994; «Зимові роз­ваги», 3-я чв. 20 ст.), а також плакати («Металурги! Гірники!», 1962). Особливих успіхів досягнув у монотипії, що кольоровою про­зорістю подібні до акварелей. Роботи вирізняються символізмом, яскравою палітрою. Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких ви­ставок від 1960. Роботи зберігають у Національному художньому музеї України (Київ), Музеї українського живопису (Дні­про), Дні­провському, Дрогобицькому (Львівська обл.) художніх музеях, Літературно-меморіальному музеї Ю. Федьковича (Чернівці).