ГЛАВЕНЧУ́К Олена Борисівна (12. 03. 1971, Одеса) — живописець, художниця декоративного мистецтва. Дочка Надії та Бориса Бєлових. Памʼятна медаль меморіалу А. Куїнджі (м. Маріуполь Донецької обл., 2007). Лауреатка Всеукраїнського конкурсу «Українська мова — мова єд­на­н­ня» (Одеса, 2024). Членкиня НСХУ (2012). Закінчила від­діле­н­ня художньої кераміки Одеського художнього училища (1991; викл. Б. Бєлов, Н. Бєлова, Т. Єгорова, Я. Кірічек), художньо-графічний факультет Пів­ден­ноукраїнського педагогічного університету (Одеса, 1999; майстерня В. Сакалюка). Від 2005 викладає спеціальні дисципліни в Одеському художньому фаховому коледжі. Створює яскраві, гармонійні за кольором полотна, наповнені глибоким змістом. Художницю приваблює світло, повітря, рух життя. Авторка пере­важно пейзажних ім­пресіоністичних живописних композицій; зображує також види Одеси та області. У творчому доробку — вітражі та монументально-декоративний живопис. Учасниця обласних, всеукраїнських, між­народних (м. Генуя, Італія, 1988; м. Реґенсбурґ, Німеч­чина, 1992; м. Йокогама, Японія, 1992) мистецьких ви­ставок від 1988. Персональна — в Одесі (2008). У 2005 та 2008 у цьому місті взяла участь у родин­них ви­ставках. Деякі роботи Г. зберігають у Маріупольському міському центрі сучасного мистецтва і культури, Ізмаїльській картин­ній галереї, Роз­дільнянському народному історико-крає­знавчому музеї-філії (обидва — Одеська обл.), Між­народному благодійному фонді НСХУ (Київ).