Аблятіфов Рустем Мамут Оглу
АБЛЯТІ́ФОВ Рустем Мамут Оглу (03. 12. 1964, Одеса — 24. 09. 2022, Херсонська обл., похований 30. 09. 2022 на Голосківському цвинтарі у Львові) — кримськотатарський громадський діяч, історик, військовик. Кандидат історичних наук (2022). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2023, посмертно). Закінчив Морське ПТУ № 17 (Одеса, 1983, «моторист-матрос»), судноводійський факультет Одеської морської академії (1991), юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права (Сімферополь, 1998) та Українську академію державного управління при Президентові України (Київ, 2002, «магістр державного управління»). Від 1983 працював на суднах Чорноморського морського пароплавства, від 1992 — ВО рибної промисловості та морського технологічного інституту у м. Керч (АР Крим); 1998–2000 — юрист, заступник директора Фундації з натуралізації та прав людини «Сприяння»; 2002–06 — начальник відділу міжнародних звʼязків, заступник начальника управління у справах національностей Державного комітету України у справах національностей та міграції; 2006–07 — головний консультант юридичної служби Представництва Президента України в АР Крим; 2008–10 — політичний аналітик, заступник директора Агенції «Кримські Новини» (Сімферополь); водночас — викладач права Кримського юридичного інституту Одеського університету внутрішніх справ. Відстоював європейські цінності під час Помаранчевої революції, руху «Євромайдан Крим» та Революції Гідності. 2014 переїхав з родиною з Криму до Львова. Відтоді викладав у Львівському університеті імені І. Франка, Львівському регіональному інституті державного управління та Українському католицькому університеті. Від вересня 2015 до квітня 2016 був координатором Громадянської блокади Криму на пункті пропуску «Чаплинка». У березні 2016 разом з однодумцями заснував Військово-патріотичну спілку «Резервний підрозділ імені Девлєт Ґірая». Від липня 2016 до січня 2018 у складі одного з добровольчих підрозділів брав участь в антитерористичній операції на Сході України. 25 лютого 2022 вступив до лав Збройних сил України. Воював з російськими окупантами у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Загинув у бою. Його наукові дослідження присвячені ролі кримської діаспори Туреччини у процесі повернення народу киримли на історичну батьківщину, обґрунтуванню його значення у відродженні національної культури, захисту прав та свобод кримських татар; питанням державного управління, етнополітики, міграції, прав людини. Залучався як експерт при розгляді деяких проєктів Законів України.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Statelessness and the Benefits of Citizenship. A Comparative Study. Oxford, 2009 (співавт.); Кримська діаспора на території сучасної Туреччини: від анексії Криму до ІІ світової війни // Eastern European Review on Contemporary. 2019. Vol. 1, № 1; Трансформація суспільно-політичної думки турецької діаспори киримли на прикладі публікацій журналу «Емель» (кін. 1980-х — поч. 2000-х років) // Народознавчі зошити. 2020. № 3; Розвиток діяльності організацій кримської діаспори наприкінці 80-х — початку 2000-х рр. // Там само. 2020. № 6; Киримли у розвитку руху кримської діаспори Туреччини (кін. 80-х — поч. 2000-х рр.) // Старожитності Лукомор’я. 2021. № 1; Роль Мюстеджіпа Улькюсала у створенні сучасної кримської діаспори Туреччини // Вчені зап. Таврій. ун-ту. Сер. Істор. науки. 2021. Т. 32, № 1