КУЗА́Н Марʼян Степанович (29. 09. 1925, с. Ісаї, нині Турків. р-ну Львів. обл. — 12. 04. 2005, м. Фра­мон, Франція) — композитор. Зарубіжний член НСКУ. Від 1927 — у Франції. Під час 2-ї світової війни був учасником Руху Опору. Закінчив Паризьку консерваторію (1948; кл. Ж. Дандельо). Організовував інструментальні ансамблі, якими диригував і для яких створював репертуар. Писав музику для к/ф, радіо і телебаче­н­ня. Його творчість різноманітна за жанрами. В ос­тан­ні роки життя найбільше ува­ги приділяв вокально-симфонічному жанру, насамперед духовній музиці. 1983 на замовле­н­ня французького уряду на­писав кантату «Для любові до лю­дини», 1985 — твори на українські текс­ти («Неофіти»; «Давидові псал­ми»; «Посланіє» на сл. Т. Шев­ченка; усі виконувалися у США, Канаді, Франції, «Давидові псал­ми» — у Києві та Львові). Пре­мʼєра «Неофітів» від­булася 1988 у Нью-Йорку з нагоди 100-ліття Хреще­н­ня України-Руси. Ос­тан­ній твір К. — «Чорнобиль-реквієм» (1993, сл. В. Барки). Здійснив оркеструва­н­ня опери «Роксола­на» Д. Січинського.