Кузик Дмитро Васильович
КУ́ЗИК Дмитро Васильович (20. 12. 1906, м. Печеніжин, нині смт Коломийського району Івано-Франківської обл. — 13. 03. 1982, м. Трентон, штат Нью-Джерсі, США) — публіцист, видавець, громадський діяч. Чоловік Д. Кузик. Закінчив Коломийську гімназію (1925), Львівську політехніку (1931). Член УНДО (до 1938), брав участь у виданні його друкованого органу «Свобода» у Львові, потім вступив до Фронту національної єдності. У 1930-х роках створив будівельне підприємство у Коломиї (близько 30 робітників). Від 1944 — у Німеччині, де у м. Вільсбібурґ видавав тижневик «На чужині» (1946–48; усього 76 чисел). Від 1948 — у США. Власник будівельної фірми у м. Трентон. Співпрацював із журналом «Листи до приятелів». У періодиці порушував церковні та громадсько-політичні теми. Автор брошури «За українську мову в нашій Церкві» (Трентон, 1964; 1965). Був членом Спілки українських журналістів Америки та одним із засновників Асоціації українців в Америці (1972–82 видавав і редагував її друкований орган «Наш голос»); співзасновник видавництва «Життя і мислі» (згодом «Ключі»). Брав активну участь у житті української діаспори, зокрема був головою управи УККА та контрольних органів Українського народного дому в Трентоні. Жертвував кошти на будівництво українських церков у діаспорі і виступав за патріархат УГКЦ. 1988 у Філадельфії у збірнику «Коломия і Коломийщина: Спомини про недавнє минуле» опублікував його розвідку «Коломийська гімназія за директора Мостовича». Імʼям К. названо вулицю у рідному селі.