Козар Павло Антонович
КО́ЗАР Павло Антонович (12. 02. 1898, с. Широке Катеринославського пов. Катеринославської губ., нині Солонянського р-ну Дніпропетровської обл. — 24. 04. 1944, м. Радом, Польща) — історик, етнограф, археолог. 1924 закінчив Катеринославського ІНО, 1926 — аспірантуру під керівництвом Д. Яворницького (досліджував тему «Як склався стан лоцманів у запорозькі часи та як він далі розвивався і наскільки зберігся до нашої доби»). Працював окружним інспектором із охорони памʼяток культури на Катеринославщині, вміщував публікації краєзнавчої тематики у журналі «Зоря», «Мартен», газета «Зірка» та ін. Учасник експедиції з вивчення лоцманства Етнографічної комісії ВУАН (1927–28) і Дніпрогесівської археологічної експедиції (1927–30). Підготував до друку «Щоденник науково-археологічних дослідів в Експедиції порожистої частини Дніпра», працю «Поля поховань римської провінціальної культури». 1928–31 неодноразово був заарештований за звинуваченнями в антирадянській агітації та звʼязках із куркулями. Деякий час учителював на Донбасі, згодом повернувся до Дніпропетровська. З початку німецької окупації був член Національного комітету, завідувач відділу пропаганди Комітету самодопомоги; від осені 1941 — завідувач кафедри історії Дніпропетровського університету та начальник Дніпропетровського обласного відділу народної освіти; водночас від початку 1942 — директор Дніпропетровського обʼєднаного художньо-історичного музею. 23 березня 1942 захистив докторську дисертацію «Лоцмани Дніпрових порогів» (вперше опублікована 1929 як нарис у «Етнографічному віснику» ВУАН). Влітку 1942 організував археологічну-геологічну експедицію, що досліджувала Надпорожжя. Восени 1943 виїхав до Львова, звідти — до Польщі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Д. І. Яворницький // Зоря. 1925. Ч. 11; Катеринославський краєвий музей // Там само. 1927. Ч. 8; На Дніпрельстан через пороги. Х., 1927; Дн., 2000; Археологічні досліди на Дніпрельстані // Всесвіт. 1929; Гетьман Петро Сагайдачний // Дніпроп. газ. 1942, 31 трав.; Цінні знахідки // Там само. 1943, 6 квіт.; Лоцмани Дніпрових порогів. Дн., 1996.