Канівське поселення

Визначення і загальна характеристика

КА́НІВСЬКЕ ПОСЕ́ЛЕ­Н­НЯ — багатошарове поселе­н­ня. Роз­таш. на правому березі Дні­пра у межах садиби Канів. природ. заповід­ника (пд. околиця м. Канів Черкас. обл.). 1957–62 досліджувала археол. екс­педиція Київ. університету (М. Бондар, Г. Мезенцева), 1997 роз­копки поновлено (Є. Синиця, Р. Терпиловський). Присутні матеріали доби серед. бронзи, ран­нього заліз. віку, пізньорим. часу, райковецької культури, періоду Київ. Русі. Осн. шар. і пере­важну більшість споруд датовано 8 — серед 10 ст. (райковец. культура). Серед споруд пере­важають за­глиблені будівлі з піччю-камʼянкою в одному з кутів. Стіни будівель здебільшого зруб. кон­струкції, як виняток — стовпові. Кераміка пред­ставлена уламками та цілими посудинами, сформов. від руки та за допомогою повіл. гончар. круга; метал. вироби — заліз. с.-г. знаря­д­дями, рибал. гачками. Виявлено також вироби з кістки (проколки), каменю (роз­тирачі), глини (пряслиця, ливарна форма), скла (намистини).

Літ.: Мезенцева Г. Г. Канівське поселе­н­ня полян. 1965; Синиця Є. В., Терпиловський Р. В. Археологічні дослідже­н­ня памʼяток ран­нього середньовіч­чя на території Канівського природного заповід­ника: історія, здобутки, пер­спективи // Археологія та давня історія України. Вип. 1. 2010 (обидві — Київ).

Є. В. Синиця

Завантажити статтю