Канівське поселення
КА́НІВСЬКЕ ПОСЕ́ЛЕННЯ — багатошарове поселення. Розташ. на правому березі Дніпра у межах садиби Канів. природ. заповідника (пд. околиця м. Канів Черкас. обл.). 1957–62 досліджувала археол. експедиція Київ. університету (М. Бондар, Г. Мезенцева), 1997 розкопки поновлено (Є. Синиця, Р. Терпиловський). Присутні матеріали доби серед. бронзи, раннього заліз. віку, пізньорим. часу, райковецької культури, періоду Київ. Русі. Осн. шар. і переважну більшість споруд датовано 8 — серед 10 ст. (райковец. культура). Серед споруд переважають заглиблені будівлі з піччю-кам’янкою в одному з кутів. Стіни будівель здебільшого зруб. конструкції, як виняток — стовпові. Кераміка представлена уламками та цілими посудинами, сформов. від руки та за допомогою повіл. гончар. круга; метал. вироби — заліз. с.-г. знаряддями, рибал. гачками. Виявлено також вироби з кістки (проколки), каменю (розтирачі), глини (пряслиця, ливарна форма), скла (намистини).
Рекомендована література
- Мезенцева Г. Г. Канівське поселення полян. 1965
- Синиця Є. В., Терпиловський Р. В. Археологічні дослідження пам’яток раннього середньовіччя на території Канівського природного заповідника: історія, здобутки, перспективи // Археологія та давня історія України. Вип. 1. 2010 (обидві — Київ).
Завантажити статтю
