Каньйон дністровський

Визначення і загальна характеристика

КАНЬЙО́Н ДНІСТРО́ВСЬКИЙ  — геоморфологічне утворення в Україні та Молдові. Ін. назва — Середнє Подністров’я. Утворився внаслідок глибокого врізання долини Дністра у пд.-зх. частину Волино-Поділ. плити, а побл. м. Новодністровськ Сокирян. р-ну Чернів. обл. — в УЩ. Заг. довж. 560 км, з яких 490 км — в Україні (Тлумац., Городенків. р-ни Івано-Фр. обл.; Монастирис., Бучац., Заліщиц., Борщів. р-ни Терноп. обл.; Заставнів., Хотин., Кельменец., Сокирян. р-ни Чернів. обл.; Кам’янець-Поділ., Новоушиц. р-ни Хмельн. обл.; Могилів-Поділ. р-н Вінн. обл.), 24 км — Молдові, 46 км — спільні для обох держав (зокрема Могилів-Поділ. та Ямпіл. р-ни Вінн. обл.). Бере початок побл. с. Нижнів Тлумац. р-ну, де широка долина ріки набуває каньйоноподіб. рис (шир. 0,4–0,7 км, глиб. 80–100 м); закінчується побл. м. Рибніца (Молдова), де глиб. врізання зменшується до 60–80 м, а долина поступово розширюється. Каньйон сильно меандрує, тому в увігнутих частинах схили стають стрімкими, деколи перетворюються на урвища.

На поверхню К. Д. виходять магмат. й осадові відклади різного вікового та літол. діапазонів. Найдавніші кристалічні магмат. породи архей. групи (граніти, ґнейси) відслонюються в руслі Дністра побл. м. Новодністровськ. Протерозой. і палеозой. відклади залягають на розмитих архей. кристаліч. породах і виходять на поверхню на схилах Дністра та його приток від с. Нижнів Тлумац. р-ну до с. Пороги (Молдова).

Для К. Д. характерний повний розріз силурій. відкладів, які меридіонал. смугами, поступово омолоджуючись зі Сх. на Зх., оточують УЩ. Вони складені мергелистими та піщаними сланцями грудкуватими вапняковими стяжіннями, щільними тонко- та товстоплитчастими кристаліч. вапняками, часто доломітизованими, щільними товстоплитчастими світло-сірими доломітами, що утворюють характерні стрімкі схили-стінки Дністра; багаті на викопні орган. рештки. Стратотипні відслонення — геол. пам’ятки природи заг.-держ. та місц. значень. Девон. відклади поширені у зх. частині К. Д. (від м. Заліщики до смт Коропець Монастирис. р-ну) і представлені перешаруванням щільних кристаліч. вапняків та темно-сірих аргілітів, червоно-кольор. пісковиками т. зв. поділ. олдреду. У цих пісковиках (відомі як дністров. серія) трапляються рештки панцир. риб, мас. скупчення яких побл. с. Устечко Заліщиц. р-ну. За повнотою розрізу і багатством викоп. фауни дністров. виходи нижнього девону вважаються найповнішими у світі, тому оголошені пам’ятками природи заг.-держ. та місц. значень.

Мезозой. ера представлена переважно відкладами крейдового періоду, які репрезентовані мор. платформенними шарами карбонат., кременистих та уламк. утворень переважно сеноман. ярусу, багатих на викопні орган. рештки. Кайнозой. ера майже повністю представлена відкладами неогену баден. та сармат. ярусів: органоген. та хемоген. вапняками, глинами, кварц. та глауконіт. пісками, гіпсоангідритами. На відрізку між селами Ленківці та Комарів Кельменец. р-ну К. Д. перетинає Товтрове пасмо, утвор. рештками бар’єр. рифу сармат. моря, з видовищ. і унікал. за красою краєвидами скельних відслонень.

Долина Дністра добре терасована (7–9 терас, 4 нижні з яких — внутр.-каньйонні). У К. Д. — низка скель, ущелин, мисів, урвищ, водоспадів, печер. Рослин. і тварин. світ надзвичайно різноманітний. У серед. частині К. Д. функціонує Дністровське водосховище. Регіон надзвичайно перспективний для розвитку багатьох видів екотуризму.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю