Капранови

КАПРА́НОВИ Віталій Віталійович (24. 07. 1967, м. Дубоссари, нині Молдова) і Дмитро Віталійович (24. 07. 1967, там само — 16. 04. 2024, Київ) — письменники, видавці, брати. Навчалися в Уральському політехнічному (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ, 1984–87) та Московському енергетичному (1988–91) інститутах. Працювали у фармацевтичному й виноробному бізнесі. На початку 1990-х рр. у Москві видавали українську газету «Тинди-ринди», журнал української фантастики «Брати». Від 1998 — у Києві, де організували каталог книжок поштою «Книгоноша», 1999 провели перший конкурс української гостросюжетної літератури «Золотий Бабай», 2000 заснували видавництво «Зелений пес». Уклали зб. «Кобзар 2000» (2001; перевидано 5 разів). 2004 на знак протесту проти антиукраїнського бюджету під КМ України спалили рукопис нового роману, що спонукало уряд внести зміни до бюджету.

Автори романів «Приворотне зілля» (2004), «Розмір має значення» (2006), «Щоденник моєї секретарки» (2011), «Забудь-річка» (2016), «Справа Сивого» (2018), «Паперові солдати» (2019), «Рута» (2020); видань, що продовжили «Кобзар 2000» — «Нові розділи до “Кобзаря 2000”» (2008), «Кобзар 2000 + Нові розділи + Найновіші розділи» (2010); науково-популярних книг «Закон братів Капранових» (2007), «Майдан. Таємні файли» (2017); книжок для дітей «Зоряний вуйко» (2009), «Мальована історія Незалежності України» (2013). Усі зазначені книги опубліковано в Києві.

Від 2008 — куратори культурної програми книжкового ярмарку «МЕДВІН» та «Літературної Країни Мрій». 2011 започаткували Всеукраїнський конкурс двійників Т. Шевченка. Створили канал «Імені Т.Г. Шевченка» на YouTube.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю