Карабі-Яйла

КАРАБІ́-ЯЙЛА́  — 1) гірський масив у східній частині Головного пасма Кримських гір, на північному сході від Довгоруківської яйли. Площа 113 км². Виділяють нижній (хвилясте плато вис. 800–1100 м) і верх. (плескатий гір. масив Каратау з найвищою точкою яйли — г. Тайкоба, 1258 м) ступені поверхні. Пд. схил К.-я. крутий, подекуди прямовисний, пн. — відносно пологий. Складається з вапняків. Характерні карст. форми рельєфу — карри, карст. лійки, улоговини. Багато печер і шахт (зокрема Солдатська, Молодіжна, Гвоздецького). Численні джерела. На К.-я. бере початок р. Біюк-Карасу. Рослинність лучна. Лісів майже не залишилося, лише на пн. схилі Каратау — значний масив букового лісу. Частина К.-я. входить до складу ботан. заказника заг.-держ. значення з однойм. назвою; 2) ботанічний заказник загальнодержавного значення (від 1978). Знаходиться у Білогір. р-ні АР Крим, на тер. Новокленів. лісництва. Перебуває у віданні Білогір. ліс. господарства. Площа 491 га. Охороняється унікал. урочище на нижньому плато однойм. гір. масиву Гол. пасма Крим. гір зі значною кількістю карст. лійок та улоговин. Переважають ксерофітні гір. лучно-степ. угруповання із залишками букових лісів, штуч. насадженнями сосни кримської. Флора налічує понад 500 видів, з яких бл. 30 крим. ендеміків, 50 лікар. рослин. До Червоної книги України занес. 18 видів рослин, зокрема тис ягідний, ковила Лессінґа, півонія вузьколиста, асфоделіна жовта, еремур і сон кримські, роговик Біберштейна (т. зв. кримський едельвейс).

Рекомендована література

1. Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Краткий географический словарь Крыма. Сф., 2011.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю