Карабутове

КАРАБУ́ТОВЕ — село Конотопського ра­йону Сумської області. Карабутів. сільс. раді під­порядк. с. Нехаївка. Знаходиться на правому березі р. Ромен (притока Сули, бас. Дніпра) при впадін­ні в неї Торговиці, за 28 км від райцентру та за 17 км від залізнич. ст. Дубовʼязівка. Площа 2,84 км². Насел. 505 осіб (2001), пере­важно українці. К. згадується у писем. джерелах серед. 16 ст. Оскільки місцевість оточена з трьох сторін болотистими річками та була практично недо­ступна для нападу, бл. 1572 Корибути-Вишневецькі побудували тут укріпле­н­ня. Завдяки зруч. геогр. положен­ню, великій кількості вільних земель воно по­ступово пере­творилося на знач. насел. пункт. 1638 тут нараховувалося 600 дворів. Під час Визв. війни під проводом Б. Хмельницького К. стало сотен. містечком Прилуц. (згодом Стародуб.) полку. У м-ку в грудні 1653 зупинялися на від­починок рос. посли В. Бутурлін і І. Алферʼєв, які їхали до м. Пере­яслав (нині Пере­яслав-Хмельницький Київ. обл.). Після ліквідації полк. устрою К. стало селом Конотоп. пов. Новгород-Сівер. (від 1796 — Черніг.) намісництва. Від 1764 — ранг. село геть­мана К. Ро­зумовського. Від 1802 — центр волості Конотоп. пов. Черніг. губ. За пере­писом 1853, у К. мешкало 1282 особи, було 240 дворів. 1855 село пере­дано в казну. 1891 тут від­крито однокласну 3-річну школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–26 — райцентр. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 9 вересня 1941 до 13 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Під час визволе­н­ня села загинуло 124 рад. воїни. У 1960–70-х рр. виходила г. «Колгоспні вісті». Нині у К. — заг.-осв. школа; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Серед видат. уродженців — Герой Радянського Союзу О. Свідерський. 1956–64 у Карабутів. школі працював учителем української мови та літ-ри поет-байкар П. Ключина.

Завантажити статтю