Карабутове

Визначення і загальна характеристика

КАРАБУ́ТОВЕ  — село Конотопського району Сумської області. Карабутів. сільс. раді підпорядк. с. Нехаївка. Знаходиться на правому березі р. Ромен (притока Сули, бас. Дніпра) при впадінні в неї Торговиці, за 28 км від райцентру та за 17 км від залізнич. ст. Дубов’язівка. Площа 2,84 км². Насел. 505 осіб (2001), переважно українці. К. згадується у писем. джерелах серед. 16 ст. Оскільки місцевість оточена з трьох сторін болотистими річками та була практично недоступна для нападу, бл. 1572 Корибути-Вишневецькі побудували тут укріплення. Завдяки зруч. геогр. положенню, великій кількості вільних земель воно поступово перетворилося на знач. насел. пункт. 1638 тут нараховувалося 600 дворів. Під час Визв. війни під проводом Б. Хмельницького К. стало сотен. містечком Прилуц. (згодом Стародуб.) полку. У м-ку в грудні 1653 зупинялися на відпочинок рос. посли В. Бутурлін і І. Алфер’єв, які їхали до м. Переяслав (нині Переяслав-Хмельницький Київ. обл.). Після ліквідації полк. устрою К. стало селом Конотоп. пов. Новгород-Сівер. (від 1796 — Черніг.) намісництва. Від 1764 — ранг. село гетьмана К. Розумовського. Від 1802 — центр волості Конотоп. пов. Черніг. губ. За переписом 1853, у К. мешкало 1282 особи, було 240 дворів. 1855 село передано в казну. 1891 тут відкрито однокласну 3-річну школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–26 — райцентр. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 9 вересня 1941 до 13 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Під час визволення села загинуло 124 рад. воїни. У 1960–70-х рр. виходила г. «Колгоспні вісті». Нині у К. — заг.-осв. школа; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Серед видат. уродженців — Герой Радянського Союзу О. Свідерський. 1956–64 у Карабутів. школі працював учителем української мови та літ-ри поет-байкар П. Ключина.

Завантажити статтю