Караванов Аркадій Григорович
КАРАВА́НОВ Аркадій Григорович (18. 08. 1907, Харків — 15. 03. 1991, Москва) — лікар-хірург. Брат Г. Караванова. Доктор медичних наук (1949), професор (1950). Заслужений діяч науки УРСР (1967). Закін. Харків. мед. інститут (1931). Працював лікарем. Від 1938 — у Харків. мед. інституті: 1946–47 — доцент кафедри шпитал. хірургії; під час 2-ї світової війни — військ. лікар; 1947–48 — заступник директора з наукової роботи Інституту переливання крові та невідклад. допомоги (нині Інститут патології крові та трансфуз. медицини НАМНУ, Львів); 1948–51 — завідувач кафедри факультет. хірургії Ужгород. університету, 1951–54 — Вінн. мед. інституту; 1954–61 — завідувач кафедри хірургії Калінін. мед. інституту (нині м. Твер, РФ); 1961–73 — заступник директора з наукової роботи, 1973–75 — в. о. дир. Київ. НДІ гематології та переливання крові (нині Інститут гематології та трансфузіології НАМНУ). У 1980-х рр. переїхав до Москви, працював консультантом Інституту гематології і переливання крові. Вивчав проблеми випробування ефективності трансфуз. препаратів і компонентів донор. крові, клін. трансфузіології, хірург. лікування захворювань системи крові, механізм зсідання крові, а також питання військ.-польової хірургії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Повышенная кровоточивость в хирургии и борьба с ней. 1966 (співавтор); Ошибки в диагностике и лечении травм живота. 1967 (співавтор); Приобретенные и врожденные геморрагические диатезы в хирургии. 1968; Ошибки в диагностике и лечении острых заболеваний и травм живота. 1975 (усі — Київ).