КАРАВА́НОВ Георгій Григорович (21. 10(02. 11). 1899, Харків — 04. 01. 1982, Львів) — лікар-хірург. Брат А. Караванова. Доктор медичних наук (1939), професор (1946). Заслужений діяч науки УРСР (1946). Закінчив Харківський медичний ін­ститут (1925). Працював лікарем. 1930–41 — у 1-му Харківському медичному ін­ституті: від 1936 — доцент кафедри факультетської хірургії; під час 2-ї світової війни — військовий лікар; 1944–73 — завідувач, 1973–82 — професор кафедри факультетської хірургії, водночас 1944–45 — завідувач кафедри шпитальної хірургії, 1955–60 — декан факультету удосконале­н­ня лікарів Львівського медичного ін­ституту. Наукові дослідже­н­ня: хірургічне лікува­н­ня ендемічного зобу, прищитоподібних залоз і наднирників, перикардитів різної етіології, атеро­склеротичних уражень судин, лімфо­стазу нижніх кінцівок, рубцевих звужень стравоходу, вроджених кардіо- та пілоростенозів у дітей.