КАРАДА́Г — гірський масив у східній частині Головного пасма Кримських гір. У перекл. з тюрк. означає «чорна гора». Знаходиться на узбереж­жі Чорного моря, до якого обривається крутим уступом. Вис. до 577 м (г. Свята). К. — згаслий вулкан юрського періоду; гір. група, до якої входять круто­схилі хребти (Карагач, Хоба-Тепе, Магнітний, Кок-Кая) та куполоподібні вершини. Складається з лав і туфів, трапляються лавові потоки, брекчії, дайки, мінерал. жили, вулкан. бомби. Поширені оригін. форми вивітрюва­н­ня (башти, стовпи, піки). Багатий на виробне камі­н­ня. Для масиву характерна субсеред­земномор. рослин­ність, зокрема лісова (дуб пухнастий, граб східний, ялівець високий та ін.) і степова (справжні та петрофітні степи). Тер. К. входить до складу Карадазького природного заповід­ника.