Карадазький природний заповідник

Визначення і загальна характеристика

КАРАДА́ЗЬКИЙ ПРИРО́ДНИЙ ЗАПОВІ́ДНИК Знаходиться у Феодос. міськраді АР Крим. Створ. 1979 як Карадаз. заповід­ник (від 1947 — памʼятка природи місц., від 1963 — респ. значе­н­ня), від 1997 — сучасна назва. Площа 2874,2 га, зокрема 809,1 га — акваторія Чорного моря. Під­порядк. НАНУ. Наук. куратором є Ін­ститут біо­логії пд. морів НАНУ. Роз­таш. у пд.-сх. частині Крим. п-ова, на гір. масиві Карадаг. За фіз.-геогр. ра­йонува­н­ням тер. заповід­ника від­носиться до Крим. гір.-лісового краю Крим. гір. ландшафт. країни, за геоботан. — до Гірськокрим. округу Гірськокрим. під­провінції Євксин. провінції Серед­земномор. лісової області. Охороняється єдиний у Європі гір. масив юрського періоду з типовими рисами вулкан. діяльності, який є своєрід. мінерал. природ. музеєм (тут виявлено понад 100 мінералів, зокрема виробне камі­н­ня: гір. кришталь, аметист, сердолік, агат, яшма, опал). Заповід­ник є заг. еталоном природ. комплексів, сформов. під впливом континент. і серед­земномор. клімату. Ценотична різноманітність за домінант. класифікацією пред­ставлена лісами, степами, томілярами. У рослин. покриві пере­важають пухнасто- та скельнодубові ліси, фісташкові, ялівц. рідколіс­ся, різнотравно-ковилово-злакові степи. Водна рослин­ність мор. акваторії налічує 16 асоціацій водоростей-макрофітів. До Зеленої книги України занесені угрупова­н­ня високоялівц. і туполистофісташк. рідколісь, формації асфоделіни кримської, ковили Браунера, поетичної (обидва занесено до Червоної книги України). У флорі К. п. з. 2978 видів, з них 1175 — судин. рослин (зокрема 55 ендеміків), 82 — мохоподібних, 889 — водоростей, 313 — лишайників, 519 — мікобіо­ти. Фауна пред­ставлена понад 5500 видами: 46 — ссавців, 236 — птахів, 8 — плазунів, 4 — земноводних, 114 — риб, 153 — молюсків, 3214 — комах, 623 — павукоподібних, 394 — ракоподібних, 102 — кільчастих червів, 41 — круглих червів, 17 — гідроїдних поліпів, 8 — губок, 3 — реброплавів, 63 — най­простіших. Водяться лисиця, свиня дика, козуля, куниця камʼяна, білка, заєць-русак, їжак, білозубка і нетопир малі, ящірки кримська, скельна. Серед птахів — дрімлюга, припутень, зяблик, синиця велика, шпак, дрізд чорний. Мор. біота заповід­ника ре­презентована типовою чорномор. флорою (572 види) і фауною (1010 видів). Зарості червоних, зелених і бурих водоростей є нерестилищем для ставриди, барабулі чорноморських, карася, окуня морських та ін. В акваторії Чорного моря мешкає 500 видів бентос. тварин. До Червоної книги України занесено 128 видів рослин (з них 2 види мохоподібних, 23 — водоростей, 10 — лишайників, 4 — грибів), зокрема астрагал подібний, глід Пояркової, льон Пал­ласів, шавлія скабіо­золиста, ремнепелюстник козячий, та 210 — тварин: полоз леопардовий, емпуза смугаста, аскалаф строкатий, ембія реліктова, совка трейчке, сапсан, гриф чорний, баклан чубатий, нетопир серед­земноморський, 3 види дельфінів (афаліна, азовка, білобочка), лосось чорноморський та ін. До Європ. Червоного списку занесено 35 видів флори та 32 — фауни. Від 2001 рослин­но-тварин. комплекс і фонд старо­друків 17–19 ст. б-ки заповід­ника становлять нац. на­дба­н­ня України; від 2004 «Аквально-скельний комплекс Карадагу» занесено до Рамсар. пере­ліку водно-болот. угідь між­нар. значе­н­ня.

Літ.: Природа Карадага. К., 1989; Заповід­ники і національні природні парки України. К., 1999; Карадаг: Сб. науч. тр. Кн. 1–2. Сф., 2004; Костенко Н. С., Шатко В. Г., Бескаравайный М. М. и др. В царстве древнего вулкана. Карадаг: Фотоальбом. Сф., 2004–05; Заповедный Карадаг: Очерк-путеводитель. Сф., 2007; Карадаг-2009: Сб. науч. тр. Св., 2009.

Н. С. Костенко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю