Каранська Марія Устимівна
КАРА́НСЬКА Марія Устимівна (24. 01. 1921, с. Пишки, нині Старосиняв. р-ну Хмельн. обл. — 25. 08. 2000, с. Зазим’я Бровар. р-ну Київ. обл.) — мовознавець. Дружина А. Патруса-Карпатського. Кандидат філологічних наук (1957). Учасниця 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Житомир. пед. інститут (1945), де відтоді працювала (1945–59). Від 1959 — старший науковий співробітник Інституту мовознавства АН УРСР; 1963–68 — зав. сектору перекладів творів Інституту історії партії при ЦК КПУ (обидва — Київ); водночас 1960–88 — у Київ. університеті: від 1968 — доцент кафедри української мови філол. ф-ту, від 1972 — доцент кафедри стилістики факультету журналістики. Наукові дослідження: синтаксис сучас. української літературної мови, культура мовлення. Авторка посібника «Синтаксис сучасної української літературної мови» (К., 1995).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Окремі синтаксичні конструкції з препозитивними підрядними в сучасній українській мові // Наук. зап. Житомир. пед. інституту. 1957. Т. 5; Відносні складнопідрядні конструкції в українській мові // Там само. 1958. Т. 8; Сполучники що, щоб і граматичні конструкції з ними в сучасній українській літературній мові. К., 1962; Синтаксичні рівні, парадигми і моделі речень із погляду взаємовідношень // Вісн. Київ. університету. Сер. філології. 1972. № 13.
Рекомендована література
- Тимошик М. Марія Устимівна Каранська // Тимошик М., Дацюк Г., Таран К. Історія одного журналістського курсу в мемуарах, щоденниках, замальовках, записках, есеях, документах, світлинах. К., 2008;
- Козельський Я. Д. М. Каранська як парость виноградної лози плекала українську мову // Краєзнавство та музейна справа в Україні: Мат. Всеукр. наук.-краєзнав. конф., присвяч. 145-річчю заснування Житомир. обл. краєзнав. музею (27–29 жовтня 2010 р., Житомир). Ж., 2010.