Караскевич-Ющенко Стефанія Стефанівна

КАРАСКЕ́ВИЧ-Ю́ЩЕНКО Стефанія Стефанівна (21. 02(05. 03). 1863, Київ — 1917, побл. м. Жмеринка, похов. в с. Комарів, нині Вінн. р-ну Вінн. обл.) — письменниця. Дружина О. Ющенка. Закін. Маріїн. жін. гімназію в м. Курськ (Росія, 1879) та істор.-філол. відділ Вищих жін. курсів у С.-Петербурзі (1887). Учителювала, працювала касиром у Т-ві пересув. худож. виставок (1885–89). Мешкала у Харкові (1891–95), Варшаві (1895–96), С.-Петербурзі (1896–97 і від 1900), Вінниці (1897–1900). Щоліта жила у власній садибі у Комарові. Писала російською мовою. Дебютувала поемою «Мученики» (г. «Новое время» від 25 грудня 1883), присвяч. першим християнам, але поч. літ. діяльності вважала 1888, відколи регулярно друкувалася в ж. «Роднікъ» та ін. рос. виданнях. Авторка проз. істор.-біогр. творів для дітей та юнацтва «Святая Ефросинья, княжна Полоцкая», «Святая Янка — княжна» (обидва — 1888), на тему укр.-польс. взаємин 17 ст. «На краю степи» (1910). Цікавилася проблемами жіноцтва (автобіогр. роман «Неготовыми дорогами» у літ. додатку до ж. «Живописное обозрѣніе», 1899), участю молоді в Рос. революції 1905–07 (оповідання «Обреченные», 1908), життям дітей (роман «Приключения уличного бродяжки», Петроград, 1917). Осн. місце в її творчості займає цикл оповідань і нарисів про укр. село поч. 20 ст., що увійшли до зб. «Очерки и рассказы» (С.-Петербург, 1913) та «“Кипарисный царь” и другие рассказы» (Петроград, 1916). Темам 1-ї світової війни присвяч. твори «Лазарет» (1915), «Из запасных» (1916), «Близ фронта» (1917). У 1911 написала листа В. Стефанику, назвавши його духов. братом. Стала прототипом Мадонни для картини художника М. Ярошенка «Всюди життя» (1888), опублікувала спогади про родину Ярошенків (ж. «Русскіе записки», 1915, № 10). Трагічно загинула.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю