Каргель Іван Веніамінович

КА́РГЕЛЬ Іван Веніамінович (1849, Тифліс, нині Тбілісі — 23. 11. 1937, м. Лебедин, нині Сум. обл.) — богослов, публіцист. 1851 емігрував до Німеччини, від 1867 — у Великій Британії. Повернувшись до Росії, став членом баптист. спільноти Тифліса. 1869 прийняв хрещення. За рекомендацією І. Онкена вступив до баптист. семінарії (м. Гамбурґ, Німеччина, 1872), де прослухав спец. курс для місіонерів. 1873 висвяч. у пастори у Волин. губ. 1875 у С.-Петербурзі познайомився із засн. спільноти євангел. християн В. Пашковим. 1875–80 — пастор у баптист. громаді, проповідував серед євангел. християн-пашковців. 1880 переїхав до Болгарії, де створив спільноту у м. Русе, яка налічувала бл. 30 осіб. 1884 брав участь у з’їзді баптистів, євангел. християн і братських менонітів (С.-Петербург) та в 1-му з’їзді баптистів (с. Нововасилівка, нині смт Приазов. р-ну Запоріз. обл.), на якому був засн. Союз рос. баптистів Пд. Росії та Кавказу. 1887 очолив С.-Петербур. спільноту. Учасник тюрем. місії С.-Петербург–Мінусінськ–Сахалін (1889–91). У 1896 опублікував у м. Данциґ нім. мовою першу богослов. роботу «Світло із тіні майбутніх благ». 1905 — делегат 1-го Всесвіт. з’їзду баптистів у Лондоні. 1905–07 — викладав на біблій. курсах у С.-Петербурзі, після більшов. перевороту 1917 — у Сумах (1920), с. Миколаївка Харків. губ. (1922–23), Ленінграді (нині С.-Петербург, 1923–29), де 1929 заарешт. і висланий із міста. Переїхав до Сум, де викладав до 1932 у школі менонітів. 4 серпня 1937 заарешт. удруге за звинуваченням у антирад. агітації, 16 серпня того ж року справу закрито через хворобу. Богослов. праці К. присвяч. питанням вчення про гріх, виправдання та посвяту Святому Духу, другому пришестю Христа. Серед відомих робіт — «Христос — освещение наше», «В каком ты отношении к Духу Святому?» (обидві — 1912), «Се гряду скоро» (1916), «Толкование на Послание к Римлянам» (1936).

Рекомендована література

1. История евангелитских христиан-баптистов в СССР. Москва, 1989;
   Google Scholar Internet
2. Ливен С. Н. Духовное пробуждение в России. 4-е изд. Корнталь, 1990.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю