Каринський Володимир Михайлович
КАРИ́НСЬКИЙ Володимир Михайлович (18(30). 08. 1874, С.-Петербург — після 1929) — філософ. Брат М. Каринського. Закін. С.-Петербур. університет (1897, залишений для підготовки до професор. звання). Працював у С.-Петербурзі: викл. педагогіки у Смольному інституті (1899–1901), викл. історії у Маріїн. жін. гімназії (1901–05); як приват-доцент кафедри філософії читав в Університеті спецкурс «Питання про пізнання у новій філософії». 1905 — наук. відрядження за кордон. Від 1907 — у С.-Петербур. б-ці: від 1908 — зав. відділ. філософії і педагогіки, від 1911 — ст. пом. бібліотекаря; водночас 1907–13 — викладач Університету, приват-доцент Вищих жін. курсів. Від 1913 — екстраординар. професор кафедри філософії Харків. університету; Харків. ІНО (створ. на базі ліквідованого Університету), був дійс. чл. н.-д. каф. європ. культури при ньому. Після 1929 доля невідома. Наукові дослідження: історія теорії пізнання, проблема зовн. сприймання.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Логика: Лекции. С.-Петербург, 1909; Умозрительное знание в философской системе Лейбница. С.-Петербург, 1912; Ощущение как исходный пункт проблемы внешней реальности // Науч. зап. н.-и. каф. истории европ. культуры. Х., 1927. Вып. 1; Закон обусловленности распорядка ощущений на плоскости распорядком раздражений и его основная граница // Там само. 1929. Вып. 3.