Карлаг
«КАРЛА́Г» — один із найбільших виправно-трудових таборів у системі ГУЛАГу. Повна назва — Караґандин. виправно-труд. табір («К.» — скорочення від рос. назви). Засн. 1930 у Караґандин. обл. Казахстану на базі радгоспу «Гігант» із центром у с. Долинка (нині с-ще Долинське) з метою забезпечити людськими і продовол. ресурсами розвиток вугіл.-металург. промисловості Центр. Казахстану (Караґандин. вугіл. бас., Джезказґан. і Балхаш. мідеплавил. комбінати). Для цього відведено 120 тис. га землі під землеробство та 40 тис. га під сінокоси. На поч. 1931 у Москві створ. спец. комісію ОГПУ на чолі з А. Андреєвим, яка ухвалила рішення про примус. переселення до Центр. Казахстану 52 тис. селян. родин. У лютому–березні 1931 проведено масові арешти селян, віднесених до категорій т. зв. куркулів і підкуркульників, на всій тер. СРСР. Перший етап (бл. 2,5 тис. осіб) спрямовано на будівництво залізниці Акмолинськ–Караґанда (завершене у травні 1931). «К.» мав 29 відділ. із підпорядк. їм вироб. дільницями та фермами. 1940 освоєна пл. тер. табору становила 1,7 млн га, протяжність тер. із Пн. на Пд. — бл. 300 км, зі Сх. на Зх. — бл. 200 км. На тер. табору прокладено залізничні лінії Караґанда–Балхаш (з Пн. на Пд.) і Жарик–Джезказґан (із Зх. на Сх.). У с. Долинка проживало бл. 50 родин співроб. прокуратури, суду, пошти та ін. Загалом через «К.» пройшло бл. 1 млн осіб. Окрім політ. ув’язнених, тут утримували нім., япон., угор., румун. військовополонених, вояків УПА та нац. зброй. формувань країн Балтії (т. зв. лісових братів), дружин і дітей із родин репресованих, емігрантів, колиш. рад. військовополонених, визволених із нім. таборів. Ув’язнені неодноразово організовували страйки та повстання, зокрема 1952 колишні вояки УПА виступили проти свавілля кримінал. злочинців, яких підтримувала табірна адміністрація (з метою послабити організов. опір усіх учасників виступу переведено до ін. таборів). 1932–51 органами НКВС страчено понад 5 тис. осіб, багато ув’язнених померло через хвороби та важкі умови утримання. Їх ховали у брат. могилах, а особові справи знищували, тому встановити точну кількість померлих неможливо. У різний час у «К.» відбували покарання О. Курило, В. Ефроїмсон, Л. Гумільов, Л. Русланова, А. Туполєв та ін. 1959 табір ліквідовано. Нині у с-щі Долинське діє музей «К.».
Рекомендована література
- Микулин А. Концентраційні табори в Совєтському Союзі. [Б.м.], 1958;
- Ратавин Ф. Архипелаг Карлаг // Собеседник. 1989. № 25;
- Елеуханова С. В. История Карлага: охрана, режим и условия содержания заключенных (1930–1956 гг.). Караганда, 2009.
Завантажити статтю
