Жилінський Євстахій

ЖИЛІ́НСЬКИЙ Євстахій (Żyliński Eustachy; 19. 09. 1889, с. Куна Гайсин. пов. Поділ. губ., нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. — 04. 07. 1954, м. Лодзь, Польща) — польський математик. Закін. 1-у Київ. гімназію (1907), фіз.-мат. факультет Університету св. Володимира (Київ, 1911), залиш. для підготовки до професор. звання. Учень Д. Ґраве. Удосконалював знання у Німеччині (Ґеттінґен, Марбурґ) та Великій Британії (Кембридж). 1914 здобув ступ. магістра матем. н. 1916 мобілізов. до рос. армії, закін. військ.-інж. школу в Києві та електротех. у Петрограді (нині С.-Петербург) і викладав при штабі Пд.-Зх. фронту (1917). Від 1918 — доцент математики Польс. університет. колегії, Укр. держ. університету та Київ. політех. інституту. 1919–46 — у Львів. університеті: екстраординар., від 1922 — ординар. проф., водночас 1919–39 — завідувач кафедри математики, 1939–41 і 1944–46 — каф. алгебри, 1929–30 — декан матем.-природн. ф-ту. 1946 — ген. консул Польщі у Києві. 1946–51 — завідувач кафедри математики Шляс. політехніки (м. Ґлівіце, нині Шляс. воєводства, Польща). Наукові дослідження присвяч. питанням алгебри, теорії чисел і логіки. Автор підручників «Algebra» (3 cz., 1926–28; для старших класів серед. шкіл), «Wstęp do matematyki. Elementy algebry wyzszej i teorji liczb» (1927; обидва — Львів, спільно зі С. Рузевичем), «Geometria analityczna» (Warszawa, 1938), навч. посібників «Arytmetyka teoretyczna» (1932), «Formalizm Hilberta» (1935; обидва — Львів).

Рекомендована література

1. L. Maligranda. Eustachy Żyliński (1889–1954) // Antiquitates Mathematicae. 2009. Vol. 3.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю