Єпархіальні відомості

ЄПАРХІА́ЛЬНІ ВІ́ДОМОСТІ — офіційні друковані органи єпархій Православної Церкви в Російській імперії. Виходили російською мовою щотижня або щодватижні. Про­граму Є. в. роз­робив 1853 архі­єпис­коп Херсонський Інокентій (Борисов), а його на­ступник, архі­єпис­коп Димитрій (Муретов), подав її 1859 на затвердже­н­ня Святійшого Синоду. У квітні 1860 ви­дано Є. в. у м. Ярославль (Росія), на кілька тижнів раніше, ніж у Херсоні. Згодом Є. в. почали виходити по всій Рос. імперії, зокрема в Україні у Київ. і Черніг. (від 1861; від 1912 — під на­звою «Вѣра и жизнь», 1918 — «Гласъ духовенства и мирянъ Черниговскай епархіи»), Поділ. (від 1862; від 1906 — «Православная Подолія»), Полтав. (від 1863), Волин. і Харків. (від 1867; від 1884 — «Вѣра и Разумъ»), Таврій. (від 1869) і Катеринослав. (від 1872) єпархіях. Є. в. видавали духовні консисторії та академії і, від­повід­но, їх секр. чи ректори; наклад рідко пере­вищував 1000 прим. Обовʼязковими перед­платниками були парафії, духовні училища, монастирі, братства і деякі губерн. та земські установи. Зміст складали офіц. (роз­порядже­н­ня держ. і церк. влади, служб. при­значе­н­ня) та неофіц. (матеріали з церк. життя, виписки з праць св. отців і реліг. письмен­ників, зразки проповід­ей, істор.-статист. дані єпархій, по­вча­н­ня та бесіди, пові­домле­н­ня, за­проше­н­ня до участі в доброчин­ності, поради, істор.-біогр., крає­знав., бібліогр. матеріали) частини.

Завантажити статтю