Крупницький Борис Дмитрович
КРУПНИ́ЦЬКИЙ Борис Дмитрович (24. 07. 1894, с. Медведівка Чигирин. пов. Київ. губ., нині Чигирин. р-ну Черкас. обл. — 05. 06. 1956, містечко Гіммельпфортен, Німеччина) — історик. Син Д. Крупницького. Дійсний член НТШ (1938), УВАН (1948). У 1913 закін. Черкас. г-зію, 1913–15 і 1918–19 навч. в Університеті св. Володимира у Києві. Учасник 1-ї світової війни у складі рос. армії та Визв. змагань 1917–21 у складі Армії УНР. Інтернований у Польщі, звідки емігрував до Німеччини. Від 1926 продовжив навч. у Берлін. університеті. Стипендіат Укр. наук. інституту в Берліні (учень Д. Дорошенка й І. Мірчука). 1929 захистив дис. «Johann Christian von Engel und die Geschichte der Ukraine» («Йоганн Християн фон Енґель та історія України», Берлін, 1931) й здобув наук. ступ. д-ра філософії. Від 1932 — приват-доцент, від 1941– надзвич., від 1944 — звич. проф. УВУ. Закордон. співроб. Укр. наук. інституту у Варшаві (1936–39), голова Істор. комісії НТШ (1947–49). Член НДІ укр. мартирології та Церк.-археогр. комісії Апостол. Візитатора для українців у Зх. Європі. У різні роки опрацьовував фонди Прус. б-ки (Берлін), Дрезден. і Стокгольм. держ. архівів. Вивчав проблеми укр. історіографії 18–20 ст., історіософії, методології історії, політ. історії Гетьманщини серед. 17 — поч. 18 ст., укр.-швед. взаємин поч. 18 ст. Брав участь у дискусіях про шляхи та методол. засади розвитку укр. історіографії 2-ї пол. 1940-х — поч. 1950-х рр. (зокрема з Л. Окіншевичем, В. Петровим); виступав за інтеграцію укр. істор. науки у європ.; запропонував власну періодизацію укр. історії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Мазепа в світлі шведської історіографії // Мазепа: Зб. Ч. 1. Варшава, 1938; Hetman Mazepa und seine Zeit (1687–1709). Leipzig, 1942 (українською мовою — К., 2001; 2003); Geschichte der Ukraine. Leipzig, 1943 (3-є вид. — Wiesbaden, 1963); До методологічних проблем української історії. Авґсбурґ, 1946; Гетьман Данило Апостол і його доба. Авґсбурґ, 1948; К., 2004; Теорія ІІІ Риму і шляхи російської історіографії. Мюнхен, 1952; Гетьман Пилип Орлик (1672–1742), його життя і доля. Мюнхен, 1956; Українська історична наука під Совєтами (1920–1950). Мюнхен, 1957; Історіознавчі проблеми історії України. Мюнхен, 1959; Богдан Хмельницький в світлі української історіографії // КС. 1995. № 6.
Рекомендована література
- Вінтоняк О. Борис Дмитрович Крупницький. 1894–1956 // УІ. 1987. № 1/4;
- Ясь О. Борис Крупницький // Історіогр. дослідж. в Україні. К., 2003. Вип. 12. Матрос Л. Сторінки життя Бориса Дмитровича Крупницького // ПУ. 2011. № 5–6.