Джарти Михайло Трифонович
ДЖАРТИ́ Михайло Трифонович (06. 11. 1917, с. Велика Каракуба, нині Роздольне Старобешів. р-ну Донец. обл. — 09. 03. 1991, Донецьк) — живописець. Батько Лариси та Олександра Джартів. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Маріупол. студію образотвор. мистецтва (1934), курси образотвор. мистецтва при Будинку нар. творчості (м. Сталіно, нині Донецьк, 1939–41), навч. у вечір. університеті марксизму-ленінізму при Сталін. міськкомі (1950–52). Викл. з фаху — Б. Вакс, І. Ґалаґанов, І. Кириченко. Працював від 1949 у копіювал. цеху Сталін. обл. товариства художників (від 1953 — Донец. кооп. товариство художників); від 1964 — у живопис. цеху Донец. відділ. Худож. фонду УРСР (від 1965 — Донец. худож.-вироб. комбінат): 1970–77 — художник 1-ї категорії. Учасник обл., респ. мистецьких виставок від 1949. Персон. — у Донецьку (1968, 1988, 1997 — посмертна). У галузі станк. живопису у реаліст. стилі з імпресіоніст. рисами створив темат. картини, портрети, пейзажі та натюрморти. Окремі полотна зберігаються у Донец. худож. і краєзнав. музеях, Старобешів. мемор. музеї П. Ангеліної (смт Донец. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Колгоспний чабан» (1949), «Рибацький причал на Дніпрі» (1959), «Плавка» (1969), «Перед боєм», «Вугілля» (обидва — 1970), «У шахтарів» (1972), «На перевал. 1942» (1978), «Пейзаж із вітряком» (1980), «За комбайном» (1982); серії — «Балтика. Ризька затока» (1963), «Донбас трудовий» (1980–84); портрети — «Мати» (1959), «Жінка у чорному», «Голова хлопчика», «Заслужений діяч мистецтв УРСР П. Верна» (усі — 1963), «Ливарник», «Шахтар», «Бригадир М. Єлічев» (усі — 1964), «Герой Радянського Союзу К. Середа» (1970), «Автопортрет» (1974), «Двічі Герой Соціалістичної Праці П. Ангеліна» (1977), «Колгоспники» (1984); серії пейзажів — «Донецький край» (1960–80), «Балтика» (1963–67), «Крим» (1980–85); натюрморти — «Букет у нічному вікні» (1966), «Польові квіти» (1978), «Яблуня» (1979).
Фотоілюстрації
Людина 