ҐАЧЕЧІЛА́ДЗЕ Давид Олексі­йович (; 06(19). 11. 1902, с. Гореша, нині Пн. Осетія, РФ — 24. 08. 1974, Тбілісі) — грузинський поет, драматург, пере­кладач. Навч. у Тбіліс. університеті (1921–26). У 20-х рр. був чл. групи футуристів-лефівців. Автор кількох поет. збірок, трагедій «» («Бахтріоні», за однойм. поемою Важі Пшавели), «» («Амірані»), в яких від­ображено героїчне минуле груз. народу; а також дит. кн. («Азбука без­пеки», 1949), « » («У брехні короткі ноги», 1957), («Дурний вовк», 1964). Пере­клав твори Софокла, П. Кальдерона, М. Лермонтова, К. Чапека, Н. Хікмета. Ґ. належать пере­клади творів Т. Шевченка (поеми «Іван Під­кова», «Сон», вірші «Мені тринадцятий минало», «І виріс я на чужині», «Якби ви знали, паничі» та ін.), І. Франка (окремі поезії з циклів «Галицькі образки», «Поклони», «В пленері», «Нові спів­омовки»), Лесі Українки (10 віршів з циклів «Невільничі пісні» та «Кримські від­гуки»). Укр. мовою окремі поезії Ґ. пере­клали М. Бажан, І. Нехода, Є. Фомін.