Губаль Богдан Іванович
ГУ́БАЛЬ Богдан Іванович (18. 01. 1952, с. Хащоване Сколів. р-ну Львів. обл.) — майстер художнього текстилю. Заслужений діяч мистецтв України (2001). Член НСХУ (1990). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1978; викл. М. Вендзилович, М. Курилич, В. Овсійчук). Працював 1978–84 на Татар. твор.-вироб. комбінаті (Казань, РФ), одночасно — викладач Казан. худож. училища; від 1984 — художник Івано-Фр. худож.-вироб. комбінату. 1996–2003 — голова Івано-Фр. організації НСХУ. Працює у галузях класич. гладкоткан. та експерим. текстилю (гобелен, обʼємна текстил. пластика, інсталяції, фігурат. та формал. композиції), графіки. Від 1979 — учасник обл., респ., всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок. Персон. — в Івано-Франківську (1986–87, 1991–92, 1996–2001), Коломиї (Івано-Фр. обл., 1992), Харкові (1996), Хмельницькому (1997), Києві (2000), Тернополі, Луцьку, Збаражі (Терноп. обл.), Рівному (усі — 2001), Сімферополі (2004). По-сучасному інтерпретує нар. традицію площинно-декор. вирішення зображення. Гобелени відзначаються високою живопис.-пластич. культурою, засвідчують пошуки митцем влас. коріння, прагнення осмислити правічну духовність українського народу. У роботах органічно поєднано колорист. абстракції з умов. фігуратив. зображеннями, новатор. підхід до матеріалу з глибин. розумінням нац. традицій, що дозволяє створювати експресивні твори нового звучання. Роботи зберігаються в МУНДМ, Івано-Фр. та Рівнен. краєзнав. музеях, Переяслав-Хмельн. істор.-культур. заповіднику, Хмельн. музеї сучас. укр. мистецтва, Казан. музеї образотвор. мистецтва (РФ), Музеї ім. Т. Шевченка у Вінніпезі (Канада).
Додаткові відомості
- Основні твори
- гобелени — «Лебедина вірність» (1988), «Вертеп» (1989), «Берегиня» (1990), «Острів дитинства» (1991), «Свята ніч» (1996), «Ексампай. Священний шлях» (1997), «Всюдисуще–1», «Розп’яття», «Княжа гора», «Зустріч» (усі — 1998), «Суть життя», «Історична знахідка», «Через віки» (усі — 2000), «Кольорові силуети» (2001), «На перетині шляхів», «Гомін гір», триптих «Композиція», об’ємно-просторова композиція «Першооснова» (усі — 2004).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
