Бокотей Андрій Андрійович

БОКОТЕ́Й Андрій Андрійович (21. 03. 1938, с. Брід, нині Іршав. р-ну Закарп. обл.) — майстер декоративно-ужиткового мистецтва. Народний художник України (2007). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (2013), 4-го (2016) ступ. Акад. АМУ (2001). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Національна премія України імені Т. Шевченка (2002). Член НСХУ. Закін. Львів. інститут приклад. і декор. мистецтва (1965; викл. Р. Сельський, К. Звіринський), де відтоді й працює (нині Львів. АМ): викл. каф. худож. кераміки, від 1990 — завідувач кафедри худож. скла, проф., проректор (1996–2000), від 2000 — ректор. Голова Львів. організації СХУ (1991–92). Працював над комплекс. оформленням муз.-драм. театрів у Хмельницькому (1982–83), Житомирі (1984– 85), Ужгороді (1984–87) та ін. громад. споруд (люстри, бра, світильники, декор. композиції тощо). Автор об’ємно-простор. композицій «Квітка України» на Виставці госп. досягнень у Заґребі (1974) і для центр. залу Львів. автовокзалу (1980). Б. розробив нові технології худож. оброблення скла й тому для його робіт було запропоновано нове поняття — «станкове образотворче скло». Став першим в Україні представником всесвіт. руху «студій. скла». У композиціях простежуються багатозначні образно-смисл. зв’язки: скло — стихія; скло — матеріал; космос — стихія і матеріал. На основі кулі, краплі, циліндра, куба, наповнених пластич. життям, кольором і світлом, побудовані композиції: «Генрі Муру присвячується» (1973), «Чумацький шлях» (1978), «Всесвіт» (1978–80), «Липи» (1979–81), «Всесвіт–2», «Народження матерії» (обидві — 1980), «Карпатські мадонни» (1981), «Козак Мамай» (1983), «Проти течії» (1990), «Карета», «Тайна вечеря», «Розп’яття» (усі — 1991), об’ємно-просторові композиції із серії «Рівновага» (1994), «Декоративні пласти» (1995), «Вершники» (1996), серії пластів «Апокаліпсис» (1998), «Смерч» (1999). Автора хвилюють проблеми екології, виражені у серії пластів під назвами: «Карпати» (1980), «Захід», «Сакура», «Відображення» (усі — 1986) та ін. Б. постійно експериментує, створює декор. пласти, своєрід. живопис у склі — абстрактні, асоціативно-умовні пейзажні композиції. Для нього характерні також оригін., новатор. кроки у просторовій скульптур. пластиці. Персон. виставки скла — в Ленінграді (1983–84), Львові (1988, 1995), Льєжі (Бельгія, 1993), Утрехті (Нідерланди, 1996), Києві (2001). Брав участь у міжнар. симпозіумах гутного скла. Організував міжнар. симпозіуми з гутного скла у Львові (1989, 1992, 1995, 1998, 2001). Роботи зберігаються у НМУНДМ, Нац. музеї у Львові, Сум. ХМ, Худож. фонді України, музеї скла Ф. Ліндґардта (Данія), НХМ України.

Рекомендована література

1. Островский Г. Андрей Бокотей // Декоративное искусство СССР. 1976. № 8;
   Google Scholar Internet
2. Його ж. Три сучасних гутники // Вітчизна. 1981. № 1;
   Google Scholar Internet
3. Андрій Бокотей: Каталог. Л., 1988;
   Google Scholar Internet
4. Поет скла Андрій Бокотей // Дзвін. 1995. № 7;
   Google Scholar Internet
5. Андрій Бокотей. Скло: Каталог. Л., 1998;
   Google Scholar Internet
6. Чегусова З. Декоративне мистецтво України кінця XX століття. 200 імен: Альбом-каталог. К., 2002.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю