БО́НДАР Алла Григорівна (12. 05. 1921, с. Цибулеве, нині смт Цибулів Монастирищен. р-ну Черкас. обл. — 06. 10. 1981, Київ) — фахівець у галузі кібернетики хіміко-технологічних процесів. Депутат ВРУРСР (1963–67). Державні нагороди СРСР Учасниця 2-ї світової війни. Доктор технічних наук (1977), професор (1978). Навч. у Київ. індустр. ін­ституті (1938–41), закін. Середньоазіат. індустр. ін­ститут,Ташкент (1942). Від 1947 працювала в Київ. політех. ін­ституті: ст. викл., доцент кафедри технології неорган. речовин (1967–74), засн. і завідувач кафедри кібернетики хім.-технол. процесів (1974–81), водночас — проректор з навч.-метод. роботи (1955–58) та навч. роботи (1974–80). Від 1958 — нач. Упр. ВНЗів Міністерства вищої і середньої спец. освіти УРСР, заст. (1958–60), 1-й заст. (1960–62) міністра, міністр (1962–67) вищої освіти УРСР. Була у складі делегації УРСР на 15-й та 16-й ГА ООН (1960, 1961). Наукові дослідже­н­ня у галузі осн. процесів та апаратів хім. технології, їх матем. опису, викори­ста­н­ня ідей планува­н­ня екс­перименту для пошуку оптимал. режимів реалізації хім.-технол. процесів.