Жилко Лариса Нутіївна

ЖИЛКО́ Лариса Нутіївна (27. 03. 1954, Київ) — художник театру і кіно. Дружина В. Жилка. Член НСКінУ (1983), НСХУ (1984). Закін. Ленінгр. інститут театру, музики і кінематографії (нині С.-Петербург, 1976; викл. Д. Афанасьєв). Відтоді — художник-постановник Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка; 1992–96 — художник-постановник Муніцип. театру, 1996–2003 — викладач студії «ФОФ» в Оденсі (Данія). 2004 повернулася в Україну. Від 1991 має персон. виставки в Європі, 1992 створила власну «Галерею Жилко» в Оденсі. Оформила стрічки: «Напередодні прем’єри» (1977, реж. О. Гойда), «Скарбничка» (1980, 2 серії, співавт., реж. В. Савельєв), «Ярослав Мудрий» (1981, співавт., реж. Г. Кохан), «Першоцвіт» (1986, реж. В. Жилко; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), «Голос пам’яті» (1982, «Мосфільм»), «Останній осінній лист» (2004, реж. В. Жилко, студія «Сенекофільм»), «За все тобі дякую» (телесеріал, 12 серій, реж. К. Каптан), «Сьоме небо» (телесеріал, 5 серій, реж. В. Криштофович; обидва — 2005, студія «ПРОТВ»), «Смерть шпигунам–2» (телесеріал, 8 серій, 2008, реж. А. Гресь, «Star media»).

Завантажити статтю