БАЧИ́НСЬКИЙ Леонід Васильович (псевд. — Вуйко Квак; 28. 02. 1896, м. Катеринослав, нині Дні­пропетровськ — 25. 06. 1989, м. Савнд Бавнд Брук, США) — громадський і культурний діяч. Брат Сергія та Євгена Бачинських. Дійсний член НТШ (1923). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1918). Помічник міністра військ. справ в уряді УНР (1917), входив до Ради УНР. Служив в Укр. Армії (1918–20). Працював асист. каф. зоології Університету в Камʼянці-Подільському (1920); в Міністерстві освіти УНР (1921); 1922–23 — директор гімназії в с. Лука побл. Самбора. Від 1923 — проф. Торг. академії, 1925–29 — вчитель гімназії в Ужгороді; 1929– 32 — директор, одночасно викл. Жін. ін­ституту в Пере­мишлі; 1939–44 — директор комерц. школи в Ярославі, де також організував ще 5 комерц. шкіл. Директор укр. гімназії в Гайденау (Німеч­чина). Редактор. діяльність (1919–63) у журналах «Життя в природі», «Наш шлях», «Світло», «Світ дитини», «Молоде життя», «Український голос», «Книжка», «Сільський світ», «Подкарпатская Русь», «Учитель», «Сеніорська ватра», «Молода Україна», «Вкраїнський пласт», «Пластовий шлях». Засновник пласт. видавництва «Ватра», видавець «Бібліо­графічного покажчика української преси поза межами України». Б. — автор таких ви­дань Укр. музею-архіву в Клівленді: «Українська преса в Клівленді» (1957), «Українські друковані ви­да­н­ня в Клівленді» (1958), «Пластова бібліо­графія: пластові ви­да­н­ня в Карпатській Україні й Чехії» (1959), «Шевченкіана в США і Канаді в роки 1960 і 1962» (1962), «Покажчик ви­дань Шевченкових творів та праць різних авторів про життя та творчість Т. Шевченка» (1964) та ін. Спів­засновник музеїв «Стривігор» (м. Пере­мишль) та Ярославського. Будівничий Закарпат. «Пласту», засн. 1-го Пластового музею у США та Укр. музею-архіву у Клівленді (1952, кер. до 1977), укр. «Пластові» від­дав 70 р. життя. Творчий доробок — понад 50 праць, ви­даних протягом 1920–76, у яких порушуються про­блеми вихова­н­ня, біо­логії, господарства, музейництва, бібліо­графії та літ-ри.