Мітла

«МІТЛА́» — ілюстрований журнал гумору і сатири. Виходив 1949–76 зуси­л­лями укр. емі­грантів у Буенос-Айресі. Відп. ред. — Ю. Середяк. Упродовж 1949 на­друковано 9 номерів, потім — 12 щорічно, іноді виходили спарені номери. Усього — понад 320. Обсяг журналу — 8 сторінок, наклад — 1000–2000 прим. Роз­по­всюджували серед укр. діаспори США, країн Європи, Австралії. На від­міну від тогочас. діаспор. гуморист.-сатир. ж. «Комар» та «Лис Микита», які творили здебільшого галичани, «М.» формували і галичани, і вихідці з Рад. України, що по­значалося на матеріалах. Рубрики: «Федь Юшка пише листа», «Шотляндський гумор», «З ловецьких жартів», «Іван Глиста пише листа», «Кажуть, що...», «Енциклопедія Мітли», «Вісті з “раю”», «З преси», «Від­повідь редакції», «Світові новини», «Анекдоти про славних людей», «З жидівського гумору», «Хроніка», «Література, мистецтво, наука», «Ей, да ухнєм!», «Мітла­прес пові­домляє», «Рецензії». Автори гумору пере­важно використовували псевдоніми, більшість з яких залишилися неві­домими: Матвій Матвієнко, Артим Спиця, Харлампій Пательня, Дон Атраменто, Мікі Сукінзон, Семен Латка, Охрим Тріска, Акакій Шпилька, Охрим Егеж, Юхим Ковінька, Грицько Пень, Мітька Трубольот, Ква-Ква, Га-Га, Еней, Щипавка, Інклюз, Фуфайка, Василько, У. Скит, Шило, ДИМ, Нечесаний. До журналу також писали А. Галан, Юрій Тис (Ю. Крохмалюк), М. Понеділок, І. Манило, Панько Незабудько, Г. Черінь. Ілюстрували «М.» та створювали шаржі на провід. діячів укр. середовища Арґентини, діаспори, кер. світ. держав, особливо рад. вождів О. Климко, В. Каплун, В. Цимбал. Неперіодично зʼявлялася карикатурна під­бірка «З рисунків малого карикатуриста». Вміщував сатир. матеріали та карикатури на теми політики, діаспор. життя (огляди «Мітлою по Канаді», «Мітлою по Австралії»), гостру критику рад. комуніст. дійсності, літ. пародії на укр. авторів, анекдоти, іронізми, каламбури, епі­грами, рекламу укр. фірм, крамниць, книжок гумору укр. діаспор. авторів. На сторінках «М.» зʼявлялися і твори ре­пресов. укр. гумористів та сатириків: Остапа Вишні, Василя Чечвянського, Юрія Вухналя. Однак ред. гостро від­реагувала на антиукр. памфлети і фейлетони Остапа Вишні, які побачили світ у повоєн­ні роки, коли письмен­ник повернувся з сибір. каторги і був змушений доводити комуніст. владі свою від­даність. 1950 періодично виходила мальована рубрика «Селепко Лавочка» (художник О. Климко) з героєм майбут. книги Ю. Крохма­люка про вояка дивізії «Галичина». 1951–76 у видавництві Ю. Середяка щороку друкували календар-альманах «М.».

Завантажити статтю