Касімовський вік і ярус
КАСІ́МОВСЬКИЙ ВІК І Я́РУС (за назвою м. Касімов Рязан. обл., РФ) — ранній вік пізньої епохи камʼяновугільного періоду та відклади, що утворилися в той час. Касімов. ярус (К. я.) — нижній ярус верх. відділу пенсильван. підсистеми камʼяновугіл. системи Міжнар. стратигр. шкали. Встановлений 1926 О. Івановим у розрізах Підмосковʼя як тегуліфер. горизонт, 1947 названий Б. Даньшиним касімовським, 1949 переведений у ранг «ярусу». Нині відслонення, прийняте стратотипом ярусу, не існує, тому неостратотипом визначено розріз карʼєру Афанасієво на околиці м. Воскресенськ Моск. обл. К. я. уміщує геол. формування, що лежать на гірських породах моск. ярусу серед. відділу та перекриваються гжел. ярусом верх. відділу камʼяновугіл. системи. За результатами новіт. дослідж. міжнар. робочих груп, створених у рамках Міжнар. комісії зі стратиграфії Міжнар. спілки геол. наук, в якості біомаркера нижньої границі К. я. запропоновано вид конодонтів Idiognathodus sagittalis Kozitskaya, а для покрівлі, тобто нижньої границі гжел. ярусу, — Idiognathodus simulator Ellison. В Україні касімов. відклади поширені у Донбасі та Дніпров.-Донец. западині, відносяться до торец. регіоярусу в складі картанас. і світланів. горизонтів. Вони представлені верх. частиною ісаєвської та нижньою частиною авіловської світ, які складені сірими аргілітами, алевролітами, пісковиками з проверстками вапняків і невеликими проверстками вугілля неробочої потужності. Товщина цих відкладів до 700 м. У вапняках К. я. виявлені відповідні комплекси форамініфер, брахіопод, пелеципод, конодонтів. Початок касімов. віку відзначений вимиранням домінант середньокамʼяновугіл. боліт плауноподібних роду Lepidodendron Sternberg і багатьох середньокамʼяновугіл. птеридоспермів, які заселяли примор. низовину. Гірські породи К. я. у місцевостях, де вони знаходяться близько до поверхні, представляють інтерес лише як буд. матеріал місц. значення. Див. також Камʼяновугільний період і камʼяновугільна система та Палеозойська ера і група.