Кам’яний Затон

КАМʼЯНИ́Й ЗАТО́Н — ур­очище. Роз­таш. на лівому березі Дні­пра побл. однойм. затоки нав­проти впаді­н­ня р. Кінська у Дніпро. Свого часу слугувало межею між істор. тер. Великий Луг і Базавлук. Побл. нього річище Дні­пра було за­громаджене камі­н­ням (лоцмани називали його Камʼяна забора), що ускладнювало плава­н­ня, але полегшувало пере­праву з берега на берег. У р-ні К. З. татари часто пере­правлялися через Дні­про, коли ріку сковувала крига. Тут стояли їхня залога, митниця, від­бувався викуп полонених. На пере­тині шляху через К. З. зведено першу Запороз. Січ — Томаківську. Через К. З. проходив також Крим. (Чумац.) шлях. 26 квітня (6 травня) 1648 побл. К. З. загін реєстр. козаків, що входив до складу польс. армії, потопив старшину й вирушив до ур­очища Жовті Води на зʼ­єд­на­н­ня з військом геть­мана Б. Хмельницького. 1696 з ініціативи геть­мана І. Мазепи та за наказом рос. царя Петра І побл. К. З. збудовано фортецю з такою ж на­звою, що мала стати опорним пунктом у боротьбі з Осман. імперією (гарнізон — 6 тис. солдатів і офіцерів). Однак фортецю використовували і для контролю за діями запорожців, тому вони ви­ступали проти її спорудже­н­ня, а 1709 зруйнували. 1736 під час рос.-турец. війни 1735–39 на місці фортеці споруджено Камʼянозатон. редут, у якому роз­ташовувалася військ. команда — 1 тис. солдатів і запорожців, які несли сторожову службу. На­прикінці 18 ст. побл. редуту виникло с. Камʼянка (нині м. Камʼянка-Дні­провська Запоріз. обл.). Після при­єд­на­н­ня Пн. Причорноморʼя та Криму до Рос. імперії потреба у фортеці від­пала, тому гарнізон був виведений, а сама вона по­ступово зруйнувалася.

Завантажити статтю