КО́ЦАРЕВ Олег Олександрович (22. 08. 1981, Харків) — письмен­ник. Син О. Коцарева. Лауреат видавництва «Смолоскип» (2002). Закін. Хар­­ків. університет (2003), де викладав до 2009. Від 2010 — ред. київ. видавництва «Смолоскип». Дебютував у колектив. зб. «Весло слова» (Х.; К., 2000). Друкувався у ж. «Курʼєр Кривбасу», «Березіль», «Сучасність» та ін. Автор поет. зб. «Коротке і довге» (2003), «Цілодобо­­во» (2007, спів­­авт.), «Мій перший ніж», «Збіг об­ставин під Яготином» (обидві — 2009), «Котра го­­дина» (2013); зб. оповідань «Ней­­мовірна історія правлі­н­ня Хло­­ро­фітума Першого» (2009; усі — Київ). К. екс­периментує з формою, пише здебільшого верлібром у по­єд­нан­ні з метафор. насиченістю, увагою до сюжету; оповіда­н­ням притаман­ні елемен­­ти абсурду та орнаментальності. Окремі його твори пере­кладено європ. мовами.