Кежун Броніслав Адольфович

КЕЖУ́Н Броніслав Адольфович (Кежун Бронислав Адольфович; 26. 08(08. 09). 1914, Петро­град, нині С.-Петербург — 23. 04. 1984, Ленін­град, нині С.-Петербург) — російський письмен­ник, пере­кладач. Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Навч. у Робітн. літ. університеті (Ленін­град, 1934–36). Працював пом. паровоз. машиніста, військ­кором. Дебютував 1930 віршами у ж. «Пионер» та г. «Пионерская правда». Осн. теми — рідне місто, братерство народів, спогади про війну і блокаду. Автор зб. «Родина» (Москва, 1935), «Дороги в мир» (1939), «Песня о доме: Стихи: 1944–1946» (1947), «Зигзаги вдоль бумаги: Пародии. Фельетоны. Эпи­грам­мы (1957), «Балтийские зори: стихи и песни» (1959), «Лирика и сатира» (1960; усі — Ленін­град), «Заветные огни» (1962), «Доброе солнце» (1964; обидві — Москва; Ленін­град), «Пути-дороги дальние» (Москва, 1970), «Знаки на бересте» (1970), «Поэты и порт­реты» (1974), «Дыхание земли: Стихи и поэмы» (1977), «Письма к друзьям», «Вечный огонь» (обидві — 1984; усі — Ленін­град). Член ради з укр. літ-ри СП СРСР. Пере­кладач і пропагандист літ-р народів СРСР, словʼян. країн. Ред. і упорядник поет. збірок, антологій. Багато віршів присвятив укр. письмен­никам, зокрема «Дорога к Тарасу», «Андрею Малышко» (обидва — 1970), «Два чувства» (П. Тичині), «Воспоминание» (В. Сосюрі; обидва — 1984). Пере­клав деякі вірші І. Франка, М. Рильського, А. Малишка, М. Нагнибіди, П. Воронька, І. Неходи, І. Виргана, Л. Забашти. Рецензував і редагував ви­дані російською мовою збірки А. Малишка, П. Воронька, І. Неходи, І. Виргана та ін. Окремі вірші К. пере­клали К. Дрок, А. Таран.

Завантажити статтю