КЕ́ЦАЛО Зеновій Євстахі­йович (12. 02. 1919, с. Добрівляни, нині Жидачів. р-ну Львів. обл. — 14. 08. 2010, Львів) — графік і живописець. Народний художник України (1995). Член НСХУ (1962; 1963–88 — голова секції графіки Львів. організації). Закінчив Львівську художньо-промислову школу (1938), на­вчався у Краківській АМ (1938–39; викл. К. Дуніковський, Ю. Сіхульський, Л. Тирович). Викладав кресле­н­ня і малюва­н­ня у Ходорівській школі (Львів. обл.). Учасник 2-ї світової війни. За «антирадянську пропаганду» пере­ведений до штрафбату, заарештований 9 лютого 1944, засуджений 28 травня 1944 до 8-ми р. таборів на Уралі та 3-х р. по­збавле­н­ня громадянських прав. Звільнений 1953, повернувся до Львова. Учителював. Учасник обласних, всеукраїнських, між­народних художніх ви­ставок від 1957. Персональні — у Львові (1979, 1989, 1993, 2009). Основні галузі — станковий живопис і графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. Автор порт­ретів, пейзажів Поліс­ся, Прикарпа­т­тя та Криму, натюрмортів, тематичних композицій. Основні техніки — дереворит, лінорит, офорт, аква- і мецотинто, літо­графія, естамп. Створив іл. до творів Лесі Українки, укр. нар. казок; 180 замальовок нац. укр. одягу; монум. роботи у техніках мозаїки, сграфіто, ма­йоліки в церквах та громад. будівлях міст і сіл України. Для його творчості характерні динамічність, жит­тєрадісність та злободен­ність, на­да­н­ня буден­ним мотивам філософського змісту. Окремі роботи зберігаються в МЕХП.