Кецало Зеновій Євстахійович
КЕ́ЦАЛО Зеновій Євстахійович (12. 02. 1919, с. Добрівляни, нині Жидачів. р-ну Львів. обл. — 14. 08. 2010, Львів) — графік і живописець. Народний художник України (1995). Член НСХУ (1962; 1963–88 — голова секції графіки Львів. організації). Закінчив Львівську художньо-промислову школу (1938), навчався у Краківській АМ (1938–39; викл. К. Дуніковський, Ю. Сіхульський, Л. Тирович). Викладав креслення і малювання у Ходорівській школі (Львів. обл.). Учасник 2-ї світової війни. За «антирадянську пропаганду» переведений до штрафбату, заарештований 9 лютого 1944, засуджений 28 травня 1944 до 8-ми р. таборів на Уралі та 3-х р. позбавлення громадянських прав. Звільнений 1953, повернувся до Львова. Учителював. Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних художніх виставок від 1957. Персональні — у Львові (1979, 1989, 1993, 2009). Основні галузі — станковий живопис і графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. Автор портретів, пейзажів Полісся, Прикарпаття та Криму, натюрмортів, тематичних композицій. Основні техніки — дереворит, лінорит, офорт, аква- і мецотинто, літографія, естамп. Створив іл. до творів Лесі Українки, укр. нар. казок; 180 замальовок нац. укр. одягу; монум. роботи у техніках мозаїки, сграфіто, майоліки в церквах та громад. будівлях міст і сіл України. Для його творчості характерні динамічність, життєрадісність та злободенність, надання буденним мотивам філософського змісту. Окремі роботи зберігаються в МЕХП.
Тв.: графіка — ліногравюри «Новина» (1964), «Молодиці з Криворівні» (1966), «Кавказ із літака» (1970); літографія «Козацькі могили» (1989); живопис — «Місячна ніч» (1976), «Художник Р. Сельський» (1977), «Сільський натюрморт» (1979), «Тундра» (1983), «Тарасові гори у Седневі», «Вид на Говерлу» (обидва — 1987), «Козацька церква у Седневі», «Церква св. Юрія у Дрогобичі» (обидва — 1990), «Сіно у копичках», «Прут ранком» (обидва — 1991), «Зима у Седневі» (1992), «Митрополит В. Стернюк», «Петрос», «Художник І. Марчук», «Автопортрет», «Композитор М. Колесса» (усі — 1993), «Художник М. Івасюк», «Поетеса І. Вовк» (обидва — 1994), «Ямна» (1995), «Старий гуцул», «Сонячний день у Карпатах» (обидва — 1998), «Чорнобильська Мадонна» (2001), «Церква св. Юрія у Львові», «Вид на костел Бернардинів», «Оборонні мури Львова», «Потоки Ворохти», «Півонії», «Весняні квіти ботанічного саду у Львові», «Церква в Ходорові» (усі — 2002), «Славськ. Пороги на ріці Опір», «Квіти Говерли», «Ранок на горі Магура у Ворохті» (усі — 2003), «Весняні квіти», «Весна в Брюховичах», «Яблуневий цвіт» (усі — 2004).
Літ.: Яців Р. Випрямлення зиґзаґа // Вільна Україна. 1989, 26 квіт.; Зеновій Кецало: Каталог. Л., 1993; Зеновій Кецало. Шлях: Альбом. Л., 2004; Сенчишин Н. Мистецький світ Зеновія Кецала // Папірус. 2004, 9 лют.; Ласкаревська Т. Життєвий та творчий шлях Зеновія Кецало. Спогади митця // ОМ. 2007. № 2; Пішов з життя патріярх живопису Зеновій Кецало // Свобода. 2010, 20 серп.
Р. М. Яців
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — ліногравюри «Новина» (1964), «Молодиці з Криворівні» (1966), «Кавказ із літака» (1970); літографія «Козацькі могили» (1989); живопис — «Місячна ніч» (1976), «Художник Р. Сельський» (1977), «Сільський натюрморт» (1979), «Тундра» (1983), «Тарасові гори у Седневі», «Вид на Говерлу» (обидва — 1987), «Козацька церква у Седневі», «Церква св. Юрія у Дрогобичі» (обидва — 1990), «Сіно у копичках», «Прут ранком» (обидва — 1991), «Зима у Седневі» (1992), «Митрополит В. Стернюк», «Петрос», «Художник І. Марчук», «Автопортрет», «Композитор М. Колесса» (усі — 1993), «Художник М. Івасюк», «Поетеса І. Вовк» (обидва — 1994), «Ямна» (1995), «Старий гуцул», «Сонячний день у Карпатах» (обидва — 1998), «Чорнобильська Мадонна» (2001), «Церква св. Юрія у Львові», «Вид на костел Бернардинів», «Оборонні мури Львова», «Потоки Ворохти», «Півонії», «Весняні квіти ботанічного саду у Львові», «Церква в Ходорові» (усі — 2002), «Славськ. Пороги на ріці Опір», «Квіти Говерли», «Ранок на горі Магура у Ворохті» (усі — 2003), «Весняні квіти», «Весна в Брюховичах», «Яблуневий цвіт» (усі — 2004).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
