КА́БИШЕВ Борис Петрович (08. 04. 1935, с. Марʼянівка Чорноострів., нині Хмельн. р-ну Хмельн. обл. — 10. 08. 2004, Чернігів) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1982), професор (1992). Премія ім. В. Вернадського АН УРСР (1990), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1991). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Державні нагороди СРСР. Закін. Львів. політех. ін­ститут (1959). Від­тоді працював у Березів. нафтогазорозвідувал. екс­педиції тресту «Тюменьгеологія» (РФ). 1962–2004 — у Черніг. від­діл. Укр. геол.-розв. ін­ституту: 1977–84 — завідувач від­ділу про­гнозу нафтогазоносності, 1984–89 — завідувач від­ділу напрямів нафтогазопошук. робіт, 1989–2000 — директор, 2001–04 — гол. н. с. Основні напрями наук. досліджень: ви­вче­н­ня тектоніки, палеотектоніки нафтогазонос. регіонів; формува­н­ня нафт. і газових родовищ, про­гноз нафтогазоносності з кількіс. оцінюва­н­ням про­гноз. ресурсів у Дні­пров.-Донец. западині. Брав участь у створен­ні «Атласа геологического строения и нефтегазоносности Дне­провско-Донецкой впадины» (К., 1984).