Іноземна допомога голодуючим в УСРР 1922-23

ІНОЗЕ́МНА ДОПОМО́ГА ГОЛОДУ́ЮЧИМ В УСРР 1922–23 — благодійна допомога між­народних організацій населен­ню УСРР під час голоду 1921–23. На від­міну від РСФРР, куди іноз. гуманітарна допомога почала надходити на проха­н­ня РНК РСФРР від поч. голоду — з осені 1921, в Україні її надходже­н­ня організовано лише навесні 1922, коли голод був уже в роз­палі, і не на проха­н­ня владних органів, а з ініціативи іноз. філантроп. організацій. Про голод в УСРР заявив уряд УНР в екзилі вже восени 1921. Так, у вересні 1921 повноваж. пред­ставник УНР О. Шульгин звернувся з проха­н­ням про допомогу голодуючому укр. насел. до Ф. Нансена. Затримка на­да­н­ня допомоги не­врожай. місцевостям УСРР зумовлювалася позицією ЦК РКП(б), зокрема упередженістю щодо роз­мірів та важкості голоду, а також низкою ін. політ. міркувань. Намагаючись спрямувати допомогу пере­важно в Поволжя, він забороняв РНК УСРР роз­голошувати інформацію про голод на тер. УСРР. Кер-во УСРР за­ймало нерішучу позицію у від­стоюван­ні інтересів українського народу і зволікало зі зверне­н­ням про допомогу до уряду РСФРР та ін. держав, що при­звело до жахливих наслідків. Першими за­пропонували допомогу голодуючим УСРР меноніти США (див. Американська менонітська допомога), Канади і Нідерландів. У жовтні 1921 уряд УСРР уклав угоду про допомогу з між­нар. меноніт. комітетом. У грудні того ж року аналог. угоду під­писано з т. зв. місією Нансена, в січні 1922 — з Американською адміністрацією допомоги (АРА). Однак навіть після укла­да­н­ня від­повід. угод роботі доброчин. організацій на рад. тер. чинилися всілякі пере­шкоди, оскільки влада пі­до­зрювала їх в антирад. діяльності під прикри­т­тям доброчин­ності. Менонітів не пускали в УСРР до березня, АРА і місію Нансена — до травня 1922. Влітку того ж року ЦК РКП(б) зробив нову спробу за­блокувати іноз. допомогу голодуючим УСРР. Під час роботи між­нар. зʼ­їзду комітетів і комісій допомоги голодуючим (липень 1922, Берлін) делегація РСФРР, яка була уповноважена захищати інтереси рад. респ., не пові­домила учасників зʼ­їзду про те, що голод в УСРР не подолано. Однак пред­ставники УСРР все-таки спромоглися укласти угоди з іноз. доброчин. організаціями — франц. Червоним Хрестом, Комітетом охорони здоровʼя Ліги Націй, Товариством допомоги нім. колоністам Чорномор. узбереж­жя, амер. організацією «Форвардс», комітетом Між­нар. робітн. допомоги (Між­робдоп), а також Американським жидівським обʼ­єд­наним роз­подільчим комітетом («Джойнт») та деякими ін. організаціями, які ви­йшли зі складу АРА. Уже в серпні іноз. організації забезпечували харчува­н­ням 1,8 млн жит. не­врожай. губерній УСРР, тоді як комісії допомоги голодуючим при радах — 425,6 тис. Тільки 1922 іноз. організації допомоги завезли в УСРР бл. 2,3 млн пудів продовольства (8 % від заг. суми пожертв, які наді­йшли у рад. респ. із закордону). Це майже стільки, скільки зібрала для голодуючих РСФРР й УСРР комісія допомоги голодуючим ВУЦВК. За весь час діяльності в Україні АРА надала голодуючим 180,9 млн пайків, місія Нансена — 12,2 млн, Між­робдоп — 383 тис. Допомога ін. доброчин. організацій була значно меншою. 1922–23 на проха­н­ня рад. уряду іноз. організації надавали пере­важно вироб. допомогу, зокрема до квітня 1923 в УСРР завезено 250 тис. кіс, 100 плугів, 428 жниварок, 100 сортувалок, 400 віялок, 149 тракторів, 1335 коней, 500 корів, понад 15 вагонів насі­н­ня, обладна­н­ня для 15-ти сироварень та книжки із с. господарства для 40-а сільс. б-к. Тоді ж на кредити ЦК Допголу селяни не­врожай. губерній при­дбали 19 молотарок, 101 сівалку, 459 плугів і 396 борін, 328 коней і 60 тракторів. Від робітн. і комуніст. партій вироб. допомогу надавали Між­робдоп і Товариство тех. допомоги Росії.

Завантажити статтю