Інформаційно-роз’яснювальна робота

ІНФОРМАЦІ́ЙНО-РОЗ­ʼЯ́СНЮВАЛЬНА РОБО́ТА — система політичних, су­спільних, інформаційних, культурологічних та організаційних заходів, спрямованих на пошире­н­ня за кордоном інформації про країну, її історію та культуру, основи та сучасний стан внутрішньої й між­народної політики, місце та роль у світовому спів­товаристві. І.-р. р. за­звичай спрямована на уряди й держ. заклади іноз. держав, вітчизн. та зарубіжні громад. і політ. організації, ЗМІ, ділові кола, групи лобі тощо. Ефективність інформ. забезпече­н­ня зовн.-політ. діяльності — один із осн. показників роботи закордон. установ і від­повід. під­роз­ділів зовн.-політ. ві­домств. Важливий напрям забезпече­н­ня нац. інтересів у сфері зовн. політики — роз­ʼясне­н­ня між­нар. громадськості та урядам зарубіж. країн мети й гол. зав­дань держ. політики країни, її позиції щодо знакових подій між­нар. життя. Тенденції змін дипломат. діяльності засвідчують актуальність усебіч. викори­ста­н­ня інформ. ресурсів у роботі зовн.-політ. ві­домства. І.-р. р. у країні пере­бува­н­ня та позиціонува­н­ня зовн. політики в між­нар. інформ. потоках є чин­никами політ. культури, що формують рівень між­нар. спів­робітництва. Для забезпече­н­ня системності та послідовності в організації І.-р. р. складають річні, квартальні та місячні плани. Вони враховують політ. об­становку в країні пере­бува­н­ня, рівень по­інформованості громадян ін. держав про обʼєкт заходів. І.-р. р. усередині країни здійснюють під без­посеред. керівництвом глави зовн.-політ. ві­домства, за кордоном — першої особи дипломат. пред­ставництва. Глава дипломат. пред­ставництва повинен координувати І.-р. р., залучаючи до цього пред­ставників ін. організацій, акредитов. у зарубіж. країні; забезпечувати поточне й пер­спективне планува­н­ня такої роботи; надавати допомогу дружнім організаціям країни пере­бува­н­ня (товариства, земляцтва, діаспорні організації тощо); сприяти реалізації спіл. заходів. Під час проведе­н­ня такої роботи необхідно враховувати, насамперед, склад аудиторії, з якою від­бувається обмін інформацією. Найпоширеніші методи І.-р. р.: пряме спілкува­н­ня з пред­ставниками зарубіж. країн; роз­по­всюдже­н­ня у різних уряд. і громад. колах інформ. матеріалів; проведе­н­ня фестивалів, презентацій, круглих столів; участь у вернісажах та худож. ви­ставках, турист. і книжк. ярмарках. Вагома роль у забезпечен­ні високої ефективності І.-р. р. належить друк. й електрон. ЗМІ, інформ. агенціям і вмілому викори­стан­ню потужностей Інтернету. Окремі форми роботи у цьому напрямі: організація по­їздок до країни прихильно налашт. журналістів і кер. ЗМІ, забезпече­н­ня їх від­повід. матеріалами, влаштува­н­ня зу­стрічей чл. різних верств су­спільства, встановле­н­ня без­посеред. контактів пред­ставників вітчизн. і зарубіж. друк. ви­дань, теле- та радіокомпаній, навч. закладів із під­готовки журналістів. Сучасні форми веде­н­ня І.-р. р. за кордоном можуть бути усними й письм., індивід. і груповими. Запорука успіш. здійсне­н­ня І.-р. р. за кордоном — добра по­інформованість дипломата про події й тенденції політ., соц., екон. роз­витку влас. держави; необхідна умова реалізації про­грами І.-р. р. — наявність єдиного ідеол. (контролюючого) центру та спеціально створених установ. Стратегію зовн. комунікації в Україні роз­робляють і контролюють від­повід­ні під­роз­діли МЗС України (Упр. інформації, прес-служба, Упр. політ. аналізу та планува­н­ня), а також Міністерства культури України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, за участі яких проводять від­повід­ні заходи за межами країни, Ген. дирекція Київ. міськради з обслуговува­н­ня іноз. пред­ставництв та ін. Без­посеред. інформува­н­ням світ. спільноти про події в Україні опікується Укр. нац. інформ. агентство «Укр­інформ» та створена на базі Всесвіт. служби радіомовле­н­ня України Держ. ТРК «Всесвітня служба “Українське телебаче­н­ня і радіомовле­н­ня”». Прикладами успішних аналог. проектів у ін. країнах є ка­нали: «Polsat 2 International» (Польща), «Deutsche Welle» (Німеч­чина), «TV-2», «TV-Denmark» (Данія), «BBC World», «Reuters» (Велика Британія), «Rai Uno», «Rai Due», «Tele Peace» (Італія), «Canal France International», «France 2», «France 3» (Франція), «Egypt Digital Package» (Єгипет), «НТВ-плюс», «ОРТ-International», «Культура», «РТР-Планета», «Russia Today» (РФ), «Measat» (Малайзія), «Thaicom» (Таїланд) та ін. У Німеч­чині структура, що здійснює під­готовку матеріалів інформ. характеру для І.-р. р. за кордоном і покраще­н­ня іміджу країни у світ. інформ. просторі, входить до Федерал. ві­домства преси та інформації, яке 6 разів на рік випускає багатьма мовами, зокрема укр., ж. «Німеч­чина» (роз­по­всюджують насамперед через дипломат. пред­ставництва за кордоном). Опосередковано на покраще­н­ня іміджу Німеч­чини в інформаційному просторі за кордоном впливають установа «Ґете-ін­ститут», на 2/3 фінансована МЗС, і телерадіомовна компанія «Deutsche Welle». У Польщі осн. орган, від­повід­ал. за пошире­н­ня інформ.-роз­ʼяснюв. матеріалів МЗС, — Польс. інформ. агенція, гол. зав­да­н­ням якої є сприя­н­ня формуван­ню позитив. іміджу Польщі у світ. інформ. просторі.

Завантажити статтю