Ісаєв Сергій Іванович
ІСА́ЄВ Сергій Іванович (27. 11. 1949, м. Комсомольськ-на-Амурі, Хабаров. край, РФ) — живописець. Член НСХУ (1978). Закін. Моск. худож. інститут (1974; викл. О. Мизін, А. Орловський, К. Тутеволь). Відтоді працював на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті; 1989–92 — голова Дніпроп. організації СХУ. Учасник обл. (від 1975) та респ. (від 1977) мистецьких виставок. Персон. — у Будапешті (1996), Дніпропетровську (1998, 2002). Основні галузі — станк. і монум. живопис. Автор темат. картин, пейзажів, композиц. портретів, монум. розписів та вітражів. Тему козацтва вирішує у традиціях укр. фольклору. Окремі роботи зберігаються у Дніпроп. худож. та істор. музеях, Полтав. ХМ, Нікопол. краєзнав. музеї (Дніпроп. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- розписи — «Мостобудівці» (1975; Музей труд. слави мостозагону, Дніпропетровськ), «Наука і праця» (1976; Музей труд. слави Дніпроп. маш.-буд. заводу), розписи та вітражі на тему розвитку мистецтва та музики в Будинку орган. та камер. музики (1987), розпис Палацу молоді та юнацтва (1992); живопис — «Жіночий портрет», «Козаки. Після битви» (обидва — 1975), «Письменник Ф. Залата» (1976), «Дім мого батька» (1977), «Поети революції» (1979), «Хірурги» (1980), «Пам’ять. Герой Радянського Союзу С. Швець» (1982), «Сімейний портрет» (1984), «Осінній вальс», «Пробудження» (обидва — 1985), «Музейники» (1989), «Благословення» (1990), «Березень. Відлига» (1991), «Вершники долі» (1995), «Перша перемога» (1998), «Клятва», «Дотик сузір’їв» (обидва — 2001), «Метаморфози часу» (2002), «Таня», «Початок дня», «Алея», «Ранок» (усі — 2004), «Весняні промені» (2005), «Епоха людей. Камо грядеши?» (2006), «Маслениця» (2008).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 