Ільниця

Визначення і загальна характеристика

І́ЛЬНИЦЯ  — село Іршавського району Закарпатської області. Знаходиться у межах надзаплав. тераси р. Синявка (притока Іршави, бас. Дунаю), біля підніжжя г. Бужора, за 4 км від райцентру та залізнич. ст. Іршава. Площа 61,4 км². Насел. 8902 особи (2001, складає 97,8 % до 1989), переважно українці. Вперше згадується під 1450. Жит. брали участь у Визв. війні угор. народу під керівництвом Ференца ІІ Ракоці. 1865 тут почали експлуатувати поклади бурого вугілля (великі вугіл. шахти розбудовано переважно після 1945, у 1956 видобуток у 6-ти шахтах складав 460 тис. т; від 1960-х рр. у зв’язку з розвитком у зх. областях України економічніших джерел енергії в І. працює лише одна велика шахта). Пром. значення також має родовище бентоніт. глин. У квітні 1919 І. окупували румун. війська. Від серпня 1919 за Сен-Жермен. договором — у складі Чехо-Словаччини. Від березня 1939 до жовтня 1944 — під угор.-гортист. окупацією. Від 1945 — у складі УРСР. 1971–96 — смт. Нині у І. працюють ВАТ «Ільниц. завод металозварювал. устаткування»; ТОВи — «Нова–Текст» (пошиття шкіряного верх. одягу), «Клен» (оброблення деревини та виготовлення меблів), «Лігніт» (видобуток бурого вугілля та бентоніт. глин); Закарп. завод мастил. устаткування. Є значна кількість фермер. госп-в, які спеціалізуються на вирощуванні бобових, зернових, овочів, фруктів. У І. — 3 заг.-осв. школи, школа-інтернат, спорт.-гуманітар. ліцей, 4 дошкіл. навч. заклади; центр дозвілля «Шахтар», клуб «Новоселиця», дит. школа мистецтв, 2 б-ки; лікар. амбулаторія. Реліг. громади: УПЦ МП, УГКЦ, євангелістів християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. У селі розвинута турист. сфера. Функціонує оздоров. табір «Зачарована долина». Побл. І. — заг.-держ. значення геол. заказник Зачарована долина, нац. природ. парк «Зачарований край», гідрол. пам’ятка природи Чорне багно. Серед видат. уродженців — письменник В. Фенич, футболіст І. Ґецко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю