ІВАНО́В Пере­коп Гаврилович (19. 01. 1924, Харків — 04. 01. 1973, Київ) — спів­ак-бандурист і педагог. Брат В. Іванова. Учасник 2-ї світової війни. Закін. у Харкові вечірню муз. школу для дорослих (1948; кл. бандури М. Лисенка) та мед. ін­ститут, Київ. консерваторію (1962; кл. М. Геліса). Муз. здібності виявив змалку, грав на домрі, у дух. оркестрі, спів­ав. Гри на бандурі навч. 1930–40 у Л. Гайдамаки у самодіял. оркестрі укр. муз. інструментів при Харків. палаці піонерів. Працював у Харкові: від 1945 — арт. ансамблю бандуристів у філармонії; від 1948 — викладач муз. школи для дорослих; викл. Харків. (1957–62) та Київ. (1962–67) консерваторій; водночас 1962–67 — арт. і концерт­мейстер Держ. капели бандуристів УРСР, викл. студії з під­готовки актор. кадрів при ній. Брав участь в оглядах військ. худож. самодіяльності як бандурист і кер. оркестрів нар. інструментів. Роз­робив кон­струкцію бандури, у якій по­єд­нав київ. та харків. школи гри; інструмент виготовлено 1958 на Черніг. ф-ці муз. інструментів. У репертуарі — українські народні пісні, пісні народів СРСР, твори рад. та зарубіж. композиторів, власні композиції та обробки для бандури («Українська баркарола», варіації на тему українські народні пісні «Дощик», «За городом качки пливуть», «Українська фантазія» та ін.). Автор зб. «Етюди для бандури» (К., 1956), дослідж. «Оркестр українських народних інструментів» (К., 1980), а також низки статей про бандуру та оркестри укр. нар. інструментів.