Залеський Антін Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ЗАЛЕ́СЬКИЙ Антін Миколайович (15. 08. 1936, с. Доброводи Збаразького р-ну, нині Тернопільської обл. — 09. 02. 1989, Київ) — мовознавець. Кандидат філологічних наук (1969). Державна премія України в галузі науки і техніки (2006, посмертно). Закінчив Львівський університет (1959). Відтоді працював в Інституті суспільних наук АН УРСР (Львів); від 1966 — в Інституті мовознавства АН УРСР (Київ): від 1974 — старший науковий співробітник; водночас — викладач Київського університету. Досліджував типологію українських діалектних фонологічних систем, історичну фонетику української мови, взаємодію літературної мови та діалектів, слов’янську лінгвогеографію. Пояснив низку історико-фонетичних змін в українській мові, зокрема змоделював процес ствердіння шиплячих. Під його керівництвом укладено збірник текстів «Говори української мови» (К., 1977). Автор низки карт до «Атласу української мови» (К., 1984–2001, т. 1–3) та «Общеславянского лингвистического атласа. Серия фонетико-грамматическая» (Вып. 2а. Рефлексы *ę. Москва, 1990).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Частка -ся в південно-західних говорах української мови // Українська діалектна морфологія. 1969; Вокалізм південно-західних говорів української мови. 1973; Діалектна основа фонологічної системи сучасної української літературної мови // Українська літературна мова в її взаємодії з територіальними діалектами. 1977; Замінне подовження голосних в українській мові // Мовознавство. 1988. № 2; Говірки Київського Полісся // Київське Полісся: етнолінгвіст. дослідж. 1989 (усі — Київ).