Западина

ЗАПА́ДИНА — природне пониже­н­ня в рельєфі земної поверх­ні. Можуть бути як на суходолі, так і на дні океанів та морів (глибоководні жолоби). На суходолі роз­різняють стічні та без­стічні (які не мають природ. від­току вод). Традиційно в геоморфології З. називають дрібні, округлої форми, за­мкнуті, із плоским дном пониз­зя на суходолі, що утворюються в осадових гі­псових та карбонат. породах (степові блюдця). Їхні роз­міри — від кількох метрів до кількох кілометрів, глибина — від десятків сантиметрів до 3–5 м. Малі за роз­міром З. — мікрозападини — з походже­н­ня можуть бути карстовими та суфозійними; виникають також при ущільнен­ні пористих порід, напр., лесів. У ра­йонах з багаторіч. мерзлотою З. можуть виникати внаслідок термокарсту. Існують дефляційні западини, що утворилися через видува­н­ня гірських порід вітром. З. в Україні поширені пере­важно у лісо­степ. та степ. природних зонах. На Поліс­сі зу­стрічаються морен­но-зандрові З. У геології З. називають крупне (десятки та сотні кілометрів) тектонічне за­глибле­н­ня в кри­сталіч. фундаменті платформ, заповнене потуж. покривом осадових порід, зокрема в Україні виділяють Дні­провсько-Донецьку западину, Причорноморську западину, Бовтиську западину.

Завантажити статтю