ЗАПАДНЮ́К Віталій Гнатович (02. 06. 1926, с. Тростянчик Тростянец. р-ну, нині Вінн. обл. — 20. 07. 1998, Київ, похов. у рідному селі) — фармаколог, публіцист. Син Г. Западнюка, чоловік К. Захарії, батько Б. Западнюка. Доктор медичних наук (1967), професор (1972). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1989). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Львів. мед. ін­ститут (1950), де й працював до 1963. Від­тоді — керівник лаб. геріатр. фармакології (до 1992), пров. н. с. (1992–98) Ін­ституту геронтології АМНУ (Київ). Досліджував вікові особливості дії ліків, протисудомну дію похідних ро­даніну та тіогі­дантоїну, виявив взаємозалежність їх хім. будови, протисудом. активності й токсичності. Роз­робив низку препаратів для уповільне­н­ня процесу старі­н­ня, зокрема «Декамевіт», «Каглютам», «Ампевіт». Автор публікацій про видатних земляків, зокрема «Царить в законі роз­бійня: Неві­домі сторінки з життя академіка Данила Заболотного» // «Київ», 1999, № 3–4; «Педагогічний феномен Федора Садковського» // «Дзвін», 1999, № 7.