ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Земельні ресурси

ЗЕМЕ́ЛЬНІ РЕСУ́РСИ – землі, які використовують у різних галузях народного господарства. Є гол. природ. ресурсом держави. Оцінюють З. р. за розмірами території, кліматом, гідрол. умовами, рельєфом, рослинністю, якістю ґрунт. покриву.

За територією та якістю З. р. Україна належить до найбагатших країн Європи (60 % ґрунт. покриву – чорноземи). Із заг. площі земельного фонду України понад 70 % займають с.-г. угіддя, їх розораність становить 77,9 % (32 433,7 тис. га). Розораність території за ґрунт.-клімат. зонами: Степу – 62,8 %, Лісостепу – 60,2 %, Полісся, Передкарпаття та Закарпаття – 35,7 %. На одного жителя України припадає 0,82 га с.-г. угідь і 0,65 га ріллі, у Європі відповідно 0,44 та 0,25 га. Середня розораність території України становить 53,9 %. Ліси та ін. лісовкриті землі, під внутр. водами й відкриті заболочені землі, які умовно перебувають у природ. стані, – 24,6 %, природні корм. угіддя (сіножаті й пасовища) – 19 %, що значно менше, ніж у розвинених країнах Європи. Загалом сприятливі для землеробства ґрунт.-клімат. умови ускладнюють простор. строкатість родючості ґрунтів, їх водний режим та не зовсім вдале співвідношення кліматотвор. і продуктив. земел. угідь (надмірна розораність території, недостатня частка природ. корм. угідь, низька питома вага лісів, надмірне осушення боліт), що зумовлює розвиток деградац. процесів. Найвагомішою причиною зниження продуктивності З. р. є водна і вітрова ерозії. Пл. еродованих ґрунтів 13,3 млн га, з них 4,5 млн га змитих, 68 тис. га – без гумус. горизонту. Значно нижчу родючість мають кислі (бл. 10 млн га, зокрема 4,4 млн га орних), засолені (2 млн га), солонцеві та солонцюваті (1,7 млн га), перезволожені та заболочені (3,7 млн га) ґрунти. Обмежена придатість властива ґрунтам, забрудненим радіонуклідами, пестицидами та важкими металами. Заг.-держ. заходами на найближчу перспективу передбачено вдосконалення структури земел. угідь, створення служби охорони земель, вилучення з інтенсив. обробітку деградованих і малопродуктив. земель, розширення площ природ. корм. угідь та лісів, що має стати передумовою сталого с.-г. виробництва.

Літ.: Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України: У 3 ч. К.; Чц., 1999; Статистичний бюлетень. К., 2009.

Г. А. Мазур

Рекомендована література

  1. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалу України: У 3 ч. К.; Чц., 1999;Google Scholar
  2. Статистичний бюлетень. К., 2009.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Земельні ресурси / Г. А. Мазур // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-15951

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

10-й

Дата виходу друком тому:

2010

Дата останньої редакції статті:

2010

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Світ-суспільство-культура

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

15951

Схожі статті

Біологічна освіта
Світ-суспільство-культура  | Том 3 | 2004
В. М. Бровдій
Засів
Світ-суспільство-культура  | Том 10 | 2010
В. В. Яременко
Менкес
Світ-суспільство-культура  | Том 20 | 2018
Ю. О. Бірюльов

Нагору