Земельний фонд України

Визначення і загальна характеристика

ЗЕМЕ́ЛЬНИЙ ФОНД УКРАЇ́НИ — землі в межах території України незалежно від форм власності, цільового при­значе­н­ня, правового режиму, господарського викори­ста­н­ня. Від­повід­но до чин­ного земел. законодавства, З. ф. У. поділяють на землі сільськогосподарського при­значе­н­ня, землі населених пунктів, землі природо­охорон­ного, оздоровчого, історико-культурного та рекреаційного при­значе­н­ня, землі лісогосподарського при­значе­н­ня, землі водного фонду, землі промисловості, транс­порту, звʼязку й енергетики, оборони та іншого при­значе­н­ня, землі церковні. В основі звітності Держ. земел. кадастру — класифікація З. ф. У., близька за змістом до між­народної, ухваленої ООН. Від­повід­но до неї, виділяють с.-г. землі, які обʼ­єд­нують с.-г. та несільськогосп. угі­д­дя, ліс та ін. лісовкриті площі, забудовані, від­криті заболочені землі, радіо­активно за­бруднені с.-г. угі­д­дя, які не використовують у с.-г. виробництві, від­криті землі без рослин. покриву або з не­знач. рослин. покривом, води, сухі від­криті землі з особливою рослин­ністю. До лісовкритих площ від­носять вкриті ліс. рослин­ністю, незаліснені ліс. культури, лісорозсадники та плантації, не вкриті ліс. рослин­ністю (згарища та загиблі насадже­н­ня, незаліснені лісосіки, галявини), ліс. дороги та просіки, ін. лісовкриті площі (полезахисні лісосмуги, ін. захисні насадже­н­ня, чагарники). Серед них виділяють землі для захис., природо­охорон. та біол. цілей, для від­починку. До забудованих земель належать площі під житл. і громад. спорудами, пром. обʼєктами, від­критими роз­робками корис. копалин, шахтами, карʼєрами, териконами, від­валами порід, торфорозробками, гідротех. та ін. водогосп. спорудами, вулицями, площами, набережними, обʼєктами транс­порту, звалищами, полігонами пром. та побут. від­ходів, зеленими насадже­н­нями на землях заг. користува­н­ня, кладовищами; до від­критих заболочених земель — верхові та низин­ні болота; до від­критих земель без рослин. покриву або з не­знач. рослин. покривом — піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями тощо; до вод — річки та струмки, ка­нали, колектори, канави, озера, прибережні за­мкнені водо­йми, водо­сховища, ставки тощо; до сухих від­критих земель з особливою рослин­ністю — гір. пасовища. З роз­витком нар. господарства спів­від­ноше­н­ня категорій земель та угідь змінюється, що від­ображають у земел. балансі — щоріч. звіті за єдиною заг.-держ. формою. З. ф. У. 2009 становив 603 548 тис. га: с.-г. землі — 42 844,8 тис. га, серед них (у тис. га) с.-г. угі­д­дя — 41 625,8 (рілля — 32 473,4, багаторічні насадже­н­ня — 899,9, сіножаті та пасовища — 7918,0), ліси та ін. лісовкриті площі — 10 570,1, забудовані землі — 23 489,0, від­криті заболочені землі (болота) — 978,0, радіо­активно за­бруднені с.-г. угі­д­дя, вилучені з виробництва — 126,0, від­криті землі без рослин. покриву або з не­знач. рослин. покривом — 1032,8, води — 2422,5, сухі від­криті землі з особливою рослин­ністю — 17,6. Упр. викори­ста­н­ням та охороною З. ф. У. здійснюють ВР України, ВР АР Крим та органи місц. самоврядува­н­ня, КМ України, уряд АР Крим, місц. держ­адміністрації, від­повід­ні мін-ва та ві­домства, ін. уповноважені держ. органи від­повід­но до їхньої компетенції.

А. М. Третяк

Завантажити статтю